Метою статті є дослідження ролі гуманітарної безпеки у системі національної безпеки України в умовах воєнного стану, визначення сучасних викликів гуманітарній сфері та обґрунтування пріоритетних напрямів державної політики щодо її забезпечення. Особливу увагу приділено аналізу впливу воєнних дій на гуманітарний простір держави, функціонування соціальних інститутів, систему освіти, науки і культури, інформаційний простір, а також забезпечення прав і свобод людини. Методологічну основу дослідження становлять системний, інституційний та міждисциплінарний підходи. У роботі використано методи аналізу і синтезу, порівняльний метод, а також метод узагальнення наукових джерел і нормативно-правових актів у сфері національної та гуманітарної безпеки. Теоретичною основою дослідження стали сучасні концепції гуманітарної безпеки, теорії національної безпеки та підходи до формування державної гуманітарної політики. Результати дослідження засвідчують, що гуманітарна безпека є важливою складовою національної безпеки держави та визначальним чинником збереження соціальної стабільності, культурної ідентичності та людського потенціалу суспільства. Встановлено, що повномасштабна війна спричинила суттєві трансформації у гуманітарній сфері, зокрема посилила ризики для системи освіти, культури, інформаційного простору та соціального захисту населення. Значний вплив на гуманітарну безпеку мають інформаційно-психологічні загрози, деструктивні інформаційні кампанії та соціальні наслідки масового внутрішнього переміщення населення. У статті обґрунтовано пріоритетні напрями державної політики у сфері гуманітарної безпеки, серед яких забезпечення інформаційної стійкості суспільства, розвиток гуманітарної політики відновлення, підтримка внутрішньо переміщених осіб, зміцнення культурної та освітньої інфраструктури, а також посилення інституційної взаємодії між державою, громадянським суспільством та міжнародними партнерами. Зроблено висновок про необхідність формування комплексної державної політики гуманітарної безпеки як стратегічного елементу національної безпеки України. Реалізація таких підходів сприятиме підвищенню стійкості суспільства, зміцненню гуманітарного потенціалу держави та ефективному реагуванню на сучасні виклики воєнного часу.