У статті актуалізовано проблему впровадження інклюзивної моделі фізичного виховання у закладах вищої освіти як стратегічного напряму соціалізації молоді з особливими освітніми потребами (ООП). Обґрунтовано доцільність та ефективність застосування варіативних засобів оздоровчої гімнастики (дихальних практик, статичного стретчингу, елементів пілатесу та йоги) для корекції фізичного стану студентів. Метою роботи є розробка та експериментальна апробація спеціалізованої програми, що інтегрує корекційно-профілактичні, реабілітаційні та релаксаційні методики в освітній процес. Методологія дослідження базувалася на комплексному моніторингу функціональних можливостей організму (визначення життєвої ємності легень, проведення дихальних проб Штанге та Генчі) та діагностиці психоемоційного статусу за допомогою стандартизованих тестів на тривожність. Результати дослідження засвідчили, що систематичне впровадження адаптованих комплексів вправ сприяє покращенню показників гнучкості, стабілізації роботи серцево-судинної та дихальної систем, а також суттєвому зниженню рівня ситуативної тривожності. Виявлено, що інклюзивний формат занять стимулює соціальну інтеграцію, формує навички саморегуляції та підвищує мотивацію здобувачів освіти до ведення здорового способу життя. Доведено, що поєднання фізичного навантаження з психологічним розвантаженням є оптимальним для компенсації функціональних порушень у студентів з різними нозологіями.