У статті досліджено теоретичні та методичні засади антикризового управління підприємствами в умовах нестабільності економічного середовища. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня економічної невизначеності, посиленням воєнних, макроекономічних та інституційних ризиків, що суттєво впливають на стабільність функціонування підприємств. У сучасних умовах підприємства змушені швидко адаптуватися до динамічних змін зовнішнього середовища, що потребує формування ефективних механізмів антикризового управління, спрямованих на забезпечення їх життєздатності та стійкого розвитку. Метою статті є дослідження теоретичних засад антикризового управління підприємствами в умовах невизначеності економічного середовища та обґрунтування управлінських підходів до забезпечення їх життєздатності. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, системний та порівняльний підходи, а також метод узагальнення. У статті узагальнено сучасні наукові підходи до визначення сутності антикризового управління та запропоновано авторське трактування цього поняття як системи стратегічних і оперативних управлінських рішень, спрямованих на ранню діагностику кризових явищ, адаптацію підприємства до умов невизначеності та забезпечення його життєздатності у довгостроковій перспективі. Систематизовано основні фактори виникнення кризових явищ у діяльності підприємств, зокрема воєнні, макроекономічні, інституційні та внутрішні. Також визначено основні групи інструментів антикризового управління: стратегічні, фінансові, організаційні та маркетингові. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концептуального підходу до антикризового управління підприємством, спрямованого на забезпечення його життєздатності в умовах нестабільності економічного середовища. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих підходів для підвищення ефективності управління підприємствами в умовах економічної нестабільності та формування системи стратегічного антикризового управління. Перспективними напрямами подальших досліджень є розроблення моделей стратегічного антикризового управління в умовах високої невизначеності економічного середовища.