Тенденції цифровізації освіти та впровадження адаптивних технологій у старшій школі зумовлюють нові підходи до організації освітнього процесу. Використання інтелектуальних цифрових платформ трансформує взаємодію між здобувачами освіти та педагогами, забезпечує диференціацію навчання та створює можливості для формування індивідуальних освітніх траєкторій. У цих умовах особливої актуальності набуває інтеграція адаптивних технологій штучного інтелекту в методику викладання математики. Це не лише підвищує ефективність засвоєння матеріалу, а й створює передумови для розвитку аналітичних здібностей і критичного мислення. Метою дослідження є обґрунтування педагогічного потенціалу адаптивних цифрових систем у персоналізації освітнього процесу та визначення їхнього впливу на навчальні досягнення, мотивацію та аналітичні компетентності здобувачів.Методи дослідження: аналіз наукових джерел, узагальнення міжнародного досвіду, порівняльний аналіз освітніх моделей, педагогічне спостереження, анкетування та інтерпретація емпіричних даних із використанням елементів статистичного опрацювання. Теоретичну основу становлять компетентнісний, системний та дидактичний підходи. Результатидослідження засвідчили, що застосування адаптивних цифрових платформ, інтерактивних освітніх середовищ та засобів персоналізованого навчання сприяє підвищенню ефективності засвоєння математичного матеріалу, розвитку аналітичного та критичного мислення, підвищенню мотивації до навчання та формуванню індивідуальних освітніх траєкторій. Виявлено, що інтеграція адаптивних технологій в освітній процес забезпечує гнучкість організації навчання, диференціацію завдань за рівнем складності та розширює доступ здобувачів до сучасних освітніх ресурсів. У висновкахзазначено, що використання адаптивних цифрових платформ у викладанні математики є ефективним чинником підвищення якості навчання, розвитку індивідуальних компетентностей та підготовки здобувачів освіти до успішної академічної та професійної діяльності.