Анотація. Адаптивний спорт є невід'ємною складовою фізичної культури та важливим елементом міжнародного олімпійського руху, що формує соціокультурне ставлення до осіб з інвалідністю та сприяє інтеграції їх у суспільство. Його розвиток відбувається під впливом історичних і соціальних чинників, а дослідження змагальної діяльності команд у гандболі на кріслах колісних дозволяє виявити закономірності ефективності гри та чинники успіху. У роботі використано комплекс методів: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, вивчення документальних матеріалів (правила, регламенти, тренувальні програми), педагогічне спостереження з відеоаналізом матчів, а також методи математичної статистики. Емпіричну базу становили 22 ігри Клубного чемпіонату світу з гандболу на кріслах (Каїр, 2024). Результати показали, що середній показник кидків по воротах становив 47,59 за гру, а ефективність сейвів воротарів — 30,74%. Команди-переможці виконували більше атак (56,1 кидка) та передач (100 проти 94 у команд, що програли), демонструючи вищу результативність (52,94% проти 41,66%). Найбільш ефективними виявилися кидки з близької дистанції (6 м), прориви та піруети, тоді як дальні кидки та удари з 7-метрової позначки характеризувалися нижчою результативністю. Встановлено, що успіх команди залежить не лише від індивідуальної майстерності, але й від рівня організації командної взаємодії та діяльності воротарів. Таким чином, дослідження підтверджує, що ефективність у гандболі на кріслах визначається поєднанням якісної реалізації атак, стратегічної значущості окремих техніко-тактичних дій та узгодженості командної гри. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення тренувальних програм, розробки тактичних моделей та підвищення конкурентоспроможності команд на міжнародному рівні.