У дослідженні схарактеризовано системний підхід до формування стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах сучасних соціальних трансформацій та воєнних викликів. Обґрунтовано модель, згідно з якою розвиток стресостійкості забезпечується взаємодією внутрішніх ресурсів особистості, зовнішніх середовищних чинників та специфічних педагогічних умов. Мета дослідження полягає в теоретичному аргументуванні педагогічних умов як самостійного та керованого чинника, що забезпечує формування знань, практичних умінь і навичок здобувачів, необхідних для ефективного подолання стресогенних впливів та збереження психологічного благополуччя. У межах роботи використано систему взаємодоповнювальних методів, зокрема аналіз і синтез науково-педагогічної та психологічної літератури, узагальнення вітчизняних і зарубіжних підходів до вивчення стресостійкості, а також моделювання структури чинників, що визначають адаптивний потенціал студентської молоді в кризових умовах. В результаті з'ясовано, що виокремлення педагогічних умов в самостійну категорію дозволяє розглядати освітній процес як активне середовище, де відбувається цілеспрямоване засвоєння системи знань про механізми стресу та розвитку стресостійкості. Доведено, що впровадження спеціальних методів і ресурсів сприяє розвитку практичних умінь саморегуляції та актуалізації внутрішніх ресурсів (конструктивного копінгу, когнітивної гнучкості, самоефективності). Застосування такого підходу забезпечує трансформацію зовнішньої підтримки у сталу здатність особистості до продуктивної діяльності під час тривалих навантажень. Висновки: Педагогічні умови виступають ключовим механізмом зміцнення стресостійкості, замінюючи пасивне спостереження за станом здобувачів на активне формування їхньої інструментальної готовності до викликів. Вони інтегрують особистісні ресурси та середовищні впливи, забезпечуючи розвиток фахової рефлексії та мотивації до збереження ментального здоров'я. Створені в освітньому процесі передумови сприяють засвоєнню дієвих стратегій подолання стресу, підтримуючи високу академічну продуктивність та внутрішню гармонію особистості.