Статтю присвячено дослідженню зарубіжного досвіду формування механізмів податкового контролю за операціями з віртуальними активами та розробці рекомендацій щодо його імплементації в Україні. Метою дослідження є з'ясування змісту сучасних міжнародних стандартів податкової прозорості (MiCA, DAC8, CARF) та обґрунтування напрямів модернізації національної системи фіскального адміністрування крипторинку. На основі аналізу практик провідних юрисдикцій доведено, що класичні моделі податкового самодекларування виявляються неефективними в умовах псевдоанонімності блокчейн-мереж, що вимагає переходу до проактивного data-driven підходу. Установлено, що сучасна архітектура податкового контролю вибудовується навколо трьох взаємопов'язаних рівнів: інформаційного моніторингу, аналітичної верифікації та формалізованого нарахування податку. Особливу увагу приділено концептуальній трансформації постачальників послуг (VASP) у ключових суб'єктів третинного звітування та «точок деанонімізації», де процедури KYC/AML інтегруються з процесами податкової ідентифікації. Досліджено механізми автоматизації звітності, визначення податкових подій та застосування непрямих методів контролю з використанням блокчейн-аналітики. У контексті вітчизняних законодавчих ініціатив (законопроєкти № 10225 та № 10225-1) наголошено на необхідності глибинної реформи процедурних норм. Запропоновано створення у структурі Державної податкової служби України спеціалізованого підрозділу для роботи з Big Data. Крім того, обґрунтовано доцільність запровадження механізму добровільного розкриття (voluntary disclosure) як перехідного етапу. Зроблено висновок, що стратегічною умовою розбудови ефективної моделі контролю є інтеграція України в глобальну інфраструктуру автоматичного обміну даними (CARF) із забезпеченням балансу між фіскальними інтересами та захистом прав платників.