Анотація. Ведення на території України бойових дій та запровадження правового режиму воєнного стану поставило перед кримінально-виконавчою системою нові виклики та загострило деякі існуючі проблеми. На перший план вийшло питання безпеки як персоналу установ виконання покарань, так і засуджених, а самі установи зіткнулися з необхідністю виконання нових, нетипових для себе завдань і функцій. Серед основних проблем визначено загрозу безпеці персоналу та засуджених, необхідність утримання військовополонених, евакуацію та переміщення засуджених із районів активних бойових дій, а також практичну відсутність громадського контролю за діяльністю установ виконання покарань. З метою адаптації кримінально-виконавчої системи до нових умов державою прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на врегулювання діяльності установ виконання покарань в умовах воєнного стану. Загальною тенденцією розвитку системи визначено універсалізацію установ виконання покарань, виконання ними кількох функцій та роботу з різними категоріями засуджених за умови забезпечення їх роздільного тримання. Така трансформація зумовлена скороченням території, зменшенням кількості установ виконання покарань, евакуацією та переміщенням засуджених із районів активних бойових дій, а також скороченням чисельності персоналу. Перспективним напрямом розвитку кримінально-виконавчої системи визначено створення нових поліфункціональних установ виконання покарань, спроєктованих з урахуванням підвищених безпекових вимог.