Анотація. Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування консультативної діяльності як інтегративного виду професійної взаємодії у соціономічній сфері та визначення її структурних характеристик у контексті професійної підготовки фахівців типу «людина – людина». Актуальність дослідження зумовлена ускладненням соціальних процесів і необхідністю формування цілісної готовності до надання професійної підтримки в умовах невизначеності. Методи. Використано теоретико-методологічний аналіз, узагальнення наукових джерел, системний та міждисциплінарний підходи. Системний підхід дозволив розглянути консультативну діяльність як структуровану цілісність, а міждисциплінарний – інтегрувати положення педагогіки, психології та соціальної роботи для комплексного осмислення досліджуваного феномену. Результати. Уточнено зміст поняття «консультативна діяльність» у соціономічному контексті та доведено її інтегративний характер. Визначено, що вона поєднує когнітивний, комунікативно-діяльнісний, ціннісно-етичний і рефлексивний компоненти. Запропоновано модель консультативної взаємодії, яка передбачає встановлення контакту, аналіз ситуації, спільне визначення стратегій дій і рефлексію результатів. Підтверджено, що ефективність консультативної діяльності залежить від інтеграції професійних знань, особистісних ресурсів і відповідальної професійної позиції фахівця. Висновки. Консультативна діяльність є складною інтегративною формою професійної взаємодії, що забезпечує цілісність професійної компетентності фахівця соціономічної сфери. Її теоретичне осмислення створює підґрунтя для вдосконалення професійної підготовки та розроблення інтегрованих моделей формування готовності до консультування.