Дослідження присвячено аналізу правової основи державної регіональної політики в її динаміці, характеристиці її сучасного стану та окремих перспектив розвитку. У роботі використаний комплексний методологічний підхід, який характерний для досліджень у публічному праві та поєднує історичний метод, формально-логічний і метод систематизації.Застосована система методів дозволила визначити історичні витоки та проаналізувати окремі нормативно-правові акти раннього етапу правового регулювання регіонального розвитку незалежної України. Проведено систематизацію нормативно-правових актів сучасного етапу реформи децентралізації, які стосуються регіонального розвитку та виокремлені три рівні правової регламентації: конституційний, законодавчий та підзаконний. На основі проведеного зауважено, що в рамках останнього логічно виокремлюються три групи нормативно- правових актів: а) ті, що спрямовані на реалізацію норм профільних законів в сфері регіонального розвитку; б) ті, що спрямовані на реалізацію реформи децентралізації; в) акти органів державної влади, ухвалені на виконання їх конституційних повноважень, предметом регулювання яких є питання регіонального розвитку. Визначено, що конституційна регламентація регіонального розвитку є обмеженою та наголошено, що практика реалізації державної регіональної політики пішла шляхом законотворчості та підзаконної нормотворчості, відклавши конституційні перетворення до більш сприятливої політичної та соціальної ситуації в країні. Докладно проаналізовано нормативно-правові акти, що стосуються окремих аспектів регіональної політики, зокрема, стратегічному плануванню, аналізу ефективності. Зауважено, що позитивним аспектом сучасного стану правової регламентації регіонального розвитку є звернення уваги на особливості існування регіонів під час війни та диференційований підхід до повоєнного регіонального розвитку, що прослідковуються в останніх нормативно-правових актах, що становлять правову основу державної регіональної політики.