Анотація. У сучасних умовах цифровізації освіти та розвитку дистанційних і змішаних форм навчання особливо актуальним стає використання відкритих освітніх ресурсів. Метою статті було проаналізувати особливості їх використання у викладанні біології у закладах вищої освіти та визначити вплив на підвищення якості цього процесу. Для досягнення поставленої мети було використано методи аналізу науково-методичної літератури, систематизації і класифікації відкритих освітніх ресурсів, а також порівняльний аналіз їх переваг та обмежень у контексті викладання біології. У результаті проведеного дослідження було з'ясовано, що відкриті освітні ресурси являють собою навчальні, викладацькі та дослідницькі матеріали, представлені у різних форматах і середовищах. Вони перебувають у суспільному надбанні або охороняються авторським правом і поширюються на умовах відкритих ліцензій. Огляд класифікації відкритих освітніх ресурсів підкреслив їх гнучкість і потенціал для забезпечення доступності знань у різних освітніх контекстах. В умовах активного входження системи вищої освіти України до Європейського освітнього простору, підвищення якості освіти та розширення участі в міжнародних програмах особливої актуальності набуває використання іноземних відкритих освітніх ресурсів. У статті проаналізовано кілька прикладів таких ресурсів та окреслено можливості їх застосування в освітньому процесі. Окремо відзначено інтерактивні віртуальні лабораторії, які забезпечують моделювання складних біологічних процесів та експериментів (Labster та SimBio). Було також акцентовано увагу на тому, що використання колаборативних онлайн-платформ створює сприятливі умови для інтерактивного вивчення біології, розвитку комунікативних і дослідницьких навичок здобувачів освіти та підвищення ефективності освітнього процесу загалом. Вибір конкретної платформи визначається освітніми цілями курсу, а також потребами та можливостями викладачів і здобувачів. Загалом, використання відкритих освітніх ресурсів у викладанні біології у закладах вищої освіти сприяє підвищенню якості навчання, розвитку цифрових і дослідницьких компетентностей та адаптації освітнього процесу до дистанційного і змішаного форматів. Проте, при їх упровадженні потрібно враховувати технічні вимоги, ліцензійні обмеження, рівень підготовки викладачів і наявність методичного супроводу для ефективного використання ресурсів.