Анотація. Мета дослідження полягає в вивченні, використовуючи в якості інформативних біомаркерів показники активності ЛДГ та концентрації кортизолу в сироватці крові, ступеня зміни рівня резистентності військовослужбовців ССО та ППО з вираженою гіпокінезією до стресового подразника на етапі медичної реабілітації після поранень та в процесі реадаптації по поверненню в свої підрозділи. Методи. Обстежено 40 військовослужбовців з вираженою гіпокінеізією після реабілітації внаслідок поранень, які проходили цикл тренувань направлених на реадаптацію функціональних резервів з використанням «стандартних» моделей занять розроблених інструкторами з фізкультурно-спортивної реабілітації ЗСУ. Створено дві групи по 20 осіб: військовослужбовці ССО та ППО. Для оцінки адаптаційно-компенсаторних реакцій учасників в процесі досліджень використовували біохімічні показники крові (ЛДГ та кортизол). Результати. Виявлено, що в перші 3-5 днів після отримання поранень, саме у військовослужбовців ССО спостерігаємо найнижчий базальний рівень ЛДГ та найвищий кортизол в крові, з різницею в 55,0% порівняно з результатами іншої групи. У відповідь на тестове навантаження, на даному етапі, саме в групі військовослужбовців ППО спостерігаємо найбільше підвищення активності ЛДГ в крові (+26,7%), а рівнеь кортизолу виходить за верхні межі референту. Встановлено, що по завершенню 3-4місяців реабілітації, базальний рівня ЛДГ в крові у військовослужбовців ССО підвищується в 2 рази помітніше, порівняно з результата з групі ППО. Однак, базальний рівень кортизолу в крові демонструє зниження серед учасників підрозділу ССО (-4,1%), але підвищення в групі військовослужбовців ППО на 10,1% (p<0,05). Одночасно відбувається суттєве зниження (-35,0%) концентрації даного гормону у відповідь на стресовий подразник в групі ППО. Досліджено, що протягом 90 діб використання «стандартних» моделей занять з реадаптації функціональних резервів, у відповідь на тестове навантаження, в групі військовослужбовців з підрозділів ППО продовжуємо, як і на попередньому етапі, спостерігати зниження концентрації кортизолу крові (-16,9%) порівняно зі станом спокою. Висновки. Встановлено, що використання військовослужбовцями з підрозділів ППО «стандратних», залежно від особливостей нозології, протоколів з фізичної терапії під час реабіліатції та відповідних моделей занять під час реадаптації резервів, за результатами лабораторних досліджень, призводить до постійної активації компенсаторних механізмів, що ускладнює процес дезадаптації та функціонального перенапруження.