Анотація: Мета. Метою даного дослідження є вивчення ролі дистанційного навчання в підготовці медичних спеціалістів в умовах кризових ситуацій, зокрема під час пандемії COVID-19 та війни в Україні. У статті розглядаються основні проблеми та виклики, з якими зіштовхнулися медичні університети при переході на онлайн-освіту, а також визначаються переваги та недоліки дистанційного навчання в медичних дисциплінах. Методи. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу літератури, порівняння міжнародного досвіду та аналіз результатів досліджень щодо впливу пандемії та війни на систему медичної освіти. Вивчалися дослідження, що висвітлюють особливості адаптації медичних університетів до дистанційного формату, а також відгуки студентів і викладачів щодо ефективності онлайн-навчання. Результати. Аналіз показав, що дистанційне навчання стало важливим інструментом для збереження безперервності освітнього процесу в умовах криз. Онлайн-освіта дозволила підтримати навчання медичних студентів під час пандемії COVID-19, а також забезпечити доступ до необхідних ресурсів. Однак, найбільшим викликом залишаються проблеми з інтеграцією практичної підготовки, оскільки багато медичних навичок, таких як хірургічні операції чи взаємодія з пацієнтами, не можуть бути повністю передані в онлайн-форматі. Важливою проблемою є також соціально-психологічні аспекти, такі як зниження мотивації та емоційна відчуженість студентів в умовах віддаленого навчання. Висновки. Дистанційне навчання є ефективним засобом для підтримки медичної освіти під час глобальних потрясінь, таких як пандемія та війна. Однак, для забезпечення високих стандартів підготовки медичних спеціалістів необхідно вдосконалювати гібридні формати навчання, що поєднують онлайн-технології з реальними клінічними практиками. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку нових підходів до інтеграції практичної підготовки в онлайн-освіту, а також на усунення соціально-психологічних бар'єрів, які виникають при дистанційному навчанні.