Досліджено та порівняно адміністративно-правові механізми регулювання публічних послуг в Україні та країнах Європейського Союзу (ЄС). Обґрунтовано стратегічну необхідність гармонізації національного законодавства з acquis communautaire для забезпечення сервісно-орієнтованої моделі публічної адміністрації. Проаналізовано концептуальні засади, інституційні механізми та ключові інструменти забезпечення якості послуг, включаючи стандартизацію, ліцензування та процедури оскарження в обох системах. Виявлено критичні відмінності, які полягають у фрагментації українського законодавства, відсутності єдиного Адміністративно-процедурного кодексу та недостатній імплементації принципів «Once-Only» і інклюзивності. Визначено основні прогалини, які створюють ризики для правової визначеності, та сформульовано практичні рекомендації, які передбачають пріоритетне прийняття АПК та зміцнення інституційної спроможності регуляторів для забезпечення прозорого, ефективного та інклюзивного доступу до публічних послуг.