У статті висвітлено питання використання астрофізичних задач, як засобу розвитку пізнавального інтересу здобувачів освіти при вивченні астрономії. Проаналізовано причини зниження мотивації здобувачів освіти, серед яких виокремлено абстрактність навчального матеріалу та дефіцит практичних спостережень. Обґрунтовано, що ефективним педагогічним засобом подолання цих труднощів є впровадження в освітній процес астрофізичних задач. Наведено приклади завдань (розрахунок відстані до зірки за формулою паралаксу; оцінка маси зірки з її світності з урахуванням закону Стефана-Больцмана; задача про орбіту супутника чи екзопланети з використанням законів Кеплера), що надають змоги поєднати теоретичні знання з реальними науковими даними; сприяють розвитку міжпредметних зв’язків (фізика, математика, інформатика) та стимулюють дослідницьку діяльність здобувачів освіти