The article explores the philosophical and ethical dimensions of ownership of scientific knowledge in the context of modern innovation development. It analyzes the historical retrospective of the emergence of the intellectual property institution and the evolution of its legal justification—from John Locke's concept of natural law to utilitarian and libertarian approaches. The main focus is on the fundamental conflict between the ethos of Open Science, based on Robert Merton's principles of universalism and communalism, and the commercial model of patenting, which involves restricting access to fundamental knowledge. The paper critically examines the nature of intellectual property as a social construct and analyzes the risks of conflicts arising in the scientific sphere. It is argued that in conditions of global digitalization and the growing social role of science, traditional patenting mechanisms require an ethical re-evaluation. The study concludes with the necessity of forming flexible models for intellectual asset management that would ensure a balance between stimulating individual inventive activity and preserving the universal accessibility of scientific heritage as a public good.

У статті досліджено філософські та етичні виміри власності на наукові знання в контексті сучасного інноваційного розвитку. Проаналізовано історичну ретроспективу виникнення інституту інтелектуальної власності та еволюцію його правового обґрунтування — від концепції природного права Дж. Локка до утилітарних та лібертаріанських підходів. Основну увагу зосереджено на фундаментальному конфлікті між етосом відкритої науки (Open Science), що ґрунтується на принципах універсалізму та комуналізму за Р. Мертоном, та комерційною моделлю патентування, яка передбачає обмеження доступу до фундаментальних знань. У роботі критично розглянуто природу інтелектуальної власності як соціального конструкту та проаналізовано ризики виникнення конфліктів щодо неї у науковій сфері. Обґрунтовано, що в умовах глобальної цифровізації та зростання суспільної ролі науки традиційні механізми патентування потребують етичної переоцінки. Зроблено висновок про необхідність формування гнучких моделей управління інтелектуальними активами, які б забезпечували баланс між стимулюванням індивідуальної винахідницької діяльності та збереженням загальнодоступності наукового надбання як публічного блага