У статті розкрито сучасні тенденції та ключові детермінанти розвитку підприємств виноробної галузі України в умовах радикальних законодавчих змін, втрати традиційних сировинних зон та глобальних геополітичних викликів. У межах дослідження проведено комплексний аналіз процесів трансформації галузі у період після 2014 року. Застосовано методи порівняльного та статистичного аналізу для дескриптивної оцінки динаміки галузевих показників, що дозволило виявити закономірності адаптації виробників до кризових умов. Зокрема, деталізовано вплив втрати кримської сировинної бази на розрив усталених виробничих ланцюгів та вимушену переорієнтацію переробних потужностей материкової частини України. На основі статистичних даних проаналізовано темпи скорочення площ виноградників та обсягів виробництва виноробної продукції, що дозволило ідентифікувати найбільш вразливі ланки у структурі вітчизняного виноробства. Окрему увагу приділено активізації сегменту малих (крафтових) виробників та об’єктивному розширенню географії виноградарства на північні та західні регіони держави під впливом глобальних кліматичних змін. У роботі обґрунтовано, що така територіальна диверсифікація є необхідною умовою збереження виробничого потенціалу галузі. Ґрунтовно досліджено питання інституційного забезпечення, зокрема роль нової законодавчої бази та імплементацію системи контрольованих за походженням географічних зазначень як ключового інструменту підвищення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні методичного підходу до комплексної оцінки потенціалу виноградно-виноробної галузі в умовах тривалої дії воєнного стану. На відміну від існуючих підходів, запропонована методика базується на інтеграції кількісних показників трансформації сировинної бази із якісними змінами в структурі суб’єктів господарювання (малі виробники). Доведено, що стратегічна стійкість галузі в сучасних умовах залежить від гнучкості законодавчого регулювання та здатності підприємств до швидкої ринкової переорієнтації. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо підтримки локальних виноробів як основи повоєнного відновлення аграрного сектору.