Соціально-економічні системи характеризуються наявністю порогових ефектів,множинних стійких станів та явища гістерезису, ігнорування яких може призводити допомилкових управлінських рішень, отже у роботі досліджена роль стійкості та нелінійнихпереходів у розвитку соціально-економічних систем у контексті зростаючої невизначеності таскладної динаміки їх функціонування, розкрито подвійну природу стійкості, яка може якпідтримувати бажані траєкторії розвитку, так і закріплювати небажані режими, зокрема пасткибідності. Проаналізовано основні підходи до економічного моделювання систем із ризикомнелінійних переходів, включно з детерміністичними моделями з відомими порогами тастохастичними динамічними моделями з функцією ризику. Приділено увагу проблемамколективної дії та економічній оцінці стійкості як різноманіття, страхової вартості та запасукапіталу. Визначено ключові напрями подальших досліджень, пов’язані з адаптацією,трансформацією та емпіричною валідацією моделей стійкості.