Досліджено роль трансферу технологій як стратегічного інструменту реалізації соціальноїмісії сучасного університету в межах концепції «потрійної спіралі». Автори обґрунтовують перехідвід суто комерційної моделі продажу патентів до моделі «соціального новаторства», де науковідослідження спрямовані на вирішення актуальних суспільних проблем: екологічної безпеки,охорони здоров’я та інклюзії. Систематизовано ключові напрями соціально-орієнтованоготрансферу: «зелені» технології, медичні інновації та підтримка місцевого підприємництва.Особливу увагу приділено проблемі оцінки ефективності такої діяльності. Оскільки традиційнібізнес-метрики є недостатніми, запропоновано трирівневу систему показників соціальної рентабельності інвестицій (SROI), що включає оцінку ресурсів, прямих результатів тадовгострокового соціального впливу. Зроблено висновок, що майбутня успішність університетіввизначатиметься не обсягом роялті, а реальним внеском у сталий розвиток громади та якістьжиття населення.