У статті досліджено економічну ефективність інтеграції відновлюваних джерел енергії в регіональні економіки з урахуванням техніко-економічних, інноваційних, соціально-регуляторних та екологічних чинників. Аналіз здійснено на регіональному рівні з використанням відкритих державних та міжнародних статистичних джерел, що дає змогу порівняти обсяги виробництва електроенергії, встановлену потужність і коефіцієнти використання встановленої потужності в різних регіонах України. Для кількісного оцінювання економічної ефективності енергетичних проєктів та їхнього зв’язку з рівнем інтеграції відновлюваних джерел енергії застосовано порівняльний, кореляційний та статистичний аналіз, а також методи економіко-математичного моделювання. Встановлено, що кращі економічні показники функціонування об’єктів відновлюваної енергетики та ефективніше використання встановлених потужностей формують передумови для зростання обсягів виробництва електроенергії з відновлюваних джерел на регіональному рівні. Доведено позитивний вплив цифровізації енергетичних процесів на продуктивність відновлюваних джерел енергії, що проявляється зростанням обсягів виробництва та підвищенням ефективності управління енергетичною інфраструктурою. З’ясовано, що податкові пільги для інвесторів, державні гранти для домогосподарств і цільові місцеві програми підтримки стимулюють зростання встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії та підвищують рентабельність відповідних проєктів, сприяючи прискореному залученню інвестицій у регіональні енергетичні системи. Додатково оцінено вплив використання відновлюваних джерел енергії на скорочення викидів CO₂та покращення показників декарбонізації, що підтверджує їхню значущість для забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки регіонів. Показано, що поєднання економічних стимулів, цифрових інструментів управління та регіональних особливостей енергосистем формує різні моделі інтеграції відновлюваних джерел енергії, які різняться рівнем економічної ефективності та інвестиційної привабливості. Отримані результати підкреслюють доцільність комплексного підходу до оцінювання ефективності відновлюваних джерел та можуть бути використані під час формування регіональної енергетичної політики, планування інвестицій у «зелену» енергетику та розроблення стратегій сталого розвитку регіонів.