Метою статті є аналіз стану пияцтва та алкоголізму у Житомирській області наприкінці 1970-х – у першій половині 1980-х рр. та заходів боротьби з ними. Методологія дослідження базується на використанні принципів науковості, історизму, авторської об’єктивності, а також загальнонаукових методів (наприклад, аналізу, синтезу, узагальнення), порівняльного (для аналізу ситуації у різні роки) та спеціально-історичних (історико-системного (для аналізу функцій комісій по боротьбі з пияцтвом та алкоголізмом). Наукова новизна полягає у комплексному аналізі стану пияцтва та алкоголізму у цьому регіоні у вказані роки та ефективності проведення владою профілактичних заходів боротьби з цією соціальною аномалією; введенні до наукового обігу нових архівних джерел. Результати. Проаналізовано ситуацію, пов’язану з поширенням пияцтва та алкоголізму у Житомирській області наприкінці 1970-х – у першій половині 1980-х рр. Охарактеризовано профілактичні заходи влади по боротьбі з пияцтвом та алкоголізмом у цьому регіоні, виявлено недоліки у цій роботі. Окрему увагу приділено проблемі скоєння правопорушень неповнолітніми у стані сп’яніння. На основі архівних джерел здійснено спробу комплексного аналізу стану пияцтва та алкоголізму в регіоні у вказані роки та ефективності проведення владою профілактичних заходів боротьби з цією соціальною аномалією. Висновки. Ситуація щодо зловживання спиртними напоями в Житомирській області була складною, хоч і не критичною. Вона відображала тенденції, притаманні суспільним проблемам періоду застою в Українській РСР. Державно-партійна влада вживала низку заходів, спрямованих на подолання цієї проблеми. Серед цих заходів важливе значення відводилося лекторській роботі товариства «Знання», що мала охопити практично усі райони області у протиалкогольній пропаганді. Методика проведення таких заходів спиралася на ідеологічні засади правлячої влади, пов’язані з формуванням комуністичного світогляду у населення. Виходячи зі змісту рішень відповідних комісій, можемо констатувати проблеми у боротьбі з пияцтвом та алкоголізмом, пов’язані з недостатнім або формальним ставленням органів влади до вирішення цієї проблеми, перевагою командно-адміністративних методів подолання цієї соціальної аномалії. Тривожним симптомом було збільшення кількості правопорушень, скоєних неповнолітніми у стані сп’яніння. Подальшого дослідження потребують стан боротьби із пияцтвом та алкоголізмом і відповідні профілактичні заходи у Житомирській області в роки «перебудови» в СРСР (1985-1991 рр.).