Порушується проблема зацікавлення молодого покоління давніми традиціями серпанкового ткацтва Рівненського регіону; зазначається, що традиційні старовинні ремесла, на жаль, відходять на другий план у сучасному світі і тому важливо не втратити унікальне надбання свого народу, заохотити майбутнє покоління довідтворення давніх традицій на сучасному етапі. Проілюстровано вивчену у ході дослідження матеріальну базу одного з відвіданих місцевих осередків відтворення серпанкової тканини. На основі проведеного опитування обґрунтовано наявність вказаної проблеми. Зокрема, у роботі поставлений акцент на потребу детального вивчення інтересів молоді. У процесі дослідження сформульовано методи, які можуть позитивно вплинути на збереження та поширення українських традицій.