Сучасна парадигма розвитку вищої педагогічної освіти тісно пов’язана з використанням інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій. Така ситуація детермінує поширення різних форм прояву інформаційного насильства в освітньому середовищі педагогічних закладів вищої освіти, як-от: кібербулінг, кібермобінг, кібертролінг, дезінформація та інші. Це зумовлює потребу у проведенні комплексних досліджень у напрямі обґрунтування структкурно-функціональних механізмів (теоретичних моделей), які дозволятимуть забезпечити багатоетапне планування профілактичних заходів інформаційного насильства. Метою статті є теоретичне обґрунтування ефективної структурно-функціональної моделі профілактики ІН в освітньому середовищі педагогічних ЗВО, яка сприятиме формуванню безпечного та сприятливого освітнього середовища. Також в рамках моделі планується визначити послідовність профілактики ІН на різних етапах професійного становлення майбутнього випускника педагогічного ЗВО. В якості методів дослідження використано методи аналізу науково-педагогічної літератури, класифікації та синтезу. Водночас використано метод структурного моделювання – для визначення й обґрунтування етапів та компонентів моделі профілактики інформаційного насильства в умовах освітнього середовища педагогічних закладів вищої освіти. Результати дослідження показують, що використання ієрархічної моделі, яка інтегрує організаційно-цільові (формує мету, завдання та дидактичні підходи до забезпечення безпеки освітнього середовища), змістово-технологічні (охоплює діагностику, теоретичне навчання, практичні заняття та інституціоналізацію превентивних заходів) та діагностувально-аналітичні (забезпечує оцінювання ефективності моделі шляхом збору й аналізу емпіричних даних) компоненти, сприяє ефективному попередженню інформаційного насильства та формуванню безпечного освітнього середовища. Запропонована модель може бути використана як теоретична основа для розробки програм профілактики ІН в педагогічних ЗВО. Результати дослідження свідчать про необхідність подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема, щодо розробки конкретних методик і технологій реалізації моделі, а також експериментальної перевірки її ефективності.