У представленій роботі аналізуються методичні підходи до визначення обсягу фінансування розвитку України в післявоєнний період. В умовах тривалої війни та значних економічних втрат, що супроводжують воєнні конфлікти, важливо сформувати ефективну стратегію відновлення, яка включає не лише оцінку безпосередніх фінансових потреб, а й довгострокове планування фінансування. Робота починається з огляду основних принципів визначення фінансування відновлення, акцентуючи увагу на важливості комплексного підходу, що включає аналіз прямого фінансового збитку, знищених і пошкоджених об'єктів інфраструктури, а також соціально-економічних наслідків війни. Далі розглядається роль міжнародної допомоги та приватних інвестицій у фінансуванні відновлення. Міжнародні партнери мають критичне значення для забезпечення необхідних ресурсів, технічної підтримки та експертної оцінки. Важливим аспектом є мобілізація приватних інвестицій, які можуть стати значним джерелом капіталу для відновлення та модернізації економічної інфраструктури. Продовження роботи присвячено питанням ефективного управління фінансуванням, зокрема, необхідності впровадження сучасних інформаційних систем для забезпечення прозорості витрат, дотримання стандартів підзвітності та боротьби з корупційними ризиками. Зокрема, акцентується на важливості створення механізмів моніторингу та звітності, що дозволяють оперативно відстежувати реалізацію проєктів та оцінювати їх ефективність. Висновки роботи підкреслюють важливість інтеграції внутрішніх і зовнішніх ресурсів, ефективного управління та довгострокового планування для створення міцної основи для сталого розвитку України після завершення воєнних дій. Робота надає цілісне бачення методичних підходів до визначення обсягу фінансування для відновлення України, що є критично важливим для формування ефективних стратегій та політик у післявоєнний період.