В статті проаналізовано сучасний стан оподаткування прибутку великих геодезично-землевпорядних підприємств, який наразі характеризується прямою залежністю між розмірами податку, що сплачується та сукупними доходами його платника; стимулюванням через сплату податку на прибуток інвестиційної активності його платників, процесів накопичення ними капіталу, прискорення та нарощення обсягів суспільного споживання, ділової активності та підприємницької діяльності; забезпеченням порівняно справедливого податкового навантаження; сприянням ефективному підприємництву та зростанню доходів суб’єктів бізнесу; стимулюванням процесів формування та розвитку податкової свідомості як платників податку, такі і їх найманих працівників. Поряд з цим, основними недоліками вітчизняного порядку нарахування і сплати податку на прибуток великих геодезично-землевпорядних підприємств є: невідповідність податкового та бухгалтерського обліків стосовно визначення розміру прибутку; можливості перенесення в прийдешні податкові періоди від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток; недостатній рівень стимулювання інноваційно-інвестиційних витрат платника через сучасний механізм нарахування і сплати податку на прибуток. Напрямами вдосконалення чинного механізму оподаткування прибутку великих підприємств, які ведуть бізнес у царині геодезії, землевпорядної діяльності та геоінформатики і геопросторового аналізу, повинні бути: максимальне скорочення переліку пільг з податку на прибуток для всіх видів бізнесу; заміна чинних ставок податку на прибуток для суб`єктів геодезично-землевпорядної діяльності на регресивну шкалу ставок; максимізація переліку платників податків на загальних податкових умовах; максимальне узгодження бухгалтерського і податкового обліку для цілей визначення прибутку; стимулювання інноваційно-інвестиційних операцій через запровадження інвестиційних а також інноваційних пільг у сфері оподаткування прибутку для суб’єктів геодезично-землевпорядної діяльності.