Відносини особистості та держави у сучасному світі мають досить важливе значення для соціально-правової сфери. Можливість оскарження дій адміністративних органів та посадових і службових осіб цих органів є одним із найголовніших способів досягнення балансу приватних і публічних інтересів у суспільстві. Обмеження влади правом сприяє розвитку громадянського суспільства та правової держави, фундаментальними основами та ідеями яких є верховенство права, правове обмеження державної влади, найповніше забезпечення прав і свобод людини і громадянина, рівність всіх перед законом і правосуддям. Право громадян оскаржувати рішення органів публічної влади – невідчужуваний атрибут будь-якої демократичної держави. Особливістю теми, яка є предметом проведеного дослідження, є те, що наявність такого інституту та функціонування його механізмів сприяє не лише захисту приватних інтересів, а й підвищенню якості та ефективності державного управління. Досудове оскарження в Україні – актуальний та перспективний інститут сучасного адміністративного права, оскільки він передбачає самостійне вирішення адміністративно-правового спору його сторонами без звернення до суду на цьому етапі. Як і в інших інститутів позасудового вирішення адміністративно-правових спорів, основною метою досудового оскарження є недопущення перенесення правового конфлікту до сфери судових процедур. Серед переваг досудового оскарження варто виокремити відсутність суворої форми досудової скарги, а також норм, що визначають порядок залишення скарги без руху та підстав для її повернення, спрощений порядок розгляду досудової скарги та винесення рішення за результатами її розгляду, відсутність вимог про сплату державного мита за подання досудової скарги. Особливості інституту оскарження рішень органів публічної влади є актуальними на сучасному етапі розвитку України та у контексті її майбутньої відбудови, поєднаної з реалізацією нею курсу євроінтеграції. Повністю завершити перехід від розуміння України як частини радянської тоталітарної держави до незалежної демократичної правової держави, можливо у тому числі й за допомогою ефективного функціонування інституту досудового оскарження. Метою статті є вивчення основних аспектів реалізації інституту адміністративного оскарження в Україні. Аналізуючи праці вітчизняних і закордонних науковців, міжнародних і чинних вітчизняних нормативно-правових актів визначено, що, попри великий правозахисний потенціал інституту досудового оскарження в адміністративних правовідносинах, його переваги перед судовими процедурами, а також перспективність досягнення цілей через зниження навантаження судових органів і дотримання принципу процесуальної економії, досудове оскарження на сучасному етапі в Україні недостатньо ефективне. Дослідження дозволило визначити, що серед причин низької ефективності досудового оскарження як способу вирішення адміністративно-правових спорів можна виокремити наступні: відсутність зацікавленості державних органів, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів у своєчасному розгляді та задоволенні претензій громадян та організацій, а також усунення допущених помилок; відсутність механізмів впливу громадян та організацій на якість здійснення державного та муніципального управління у цілому та державних послуг зокрема; брак механізмів позасудового вирішення відповідних спорів. У висновку наголошено: зміна соціально-економічної парадигми, яка триває в Україні, передбачає адекватне нормативно-правове врегулювання та досконале законодавче закріплення права на оскарження, а також реальну можливість у громадян його здійснити, що гарантовано Конституцією. На сучасному етапі основним завданням практики нормативного регулювання інституту оскарження є встановлення дієвих юридичних гарантій ефективного функціонування механізму оскарження – адміністративних процедур.