Введение. Доклинические исследования и опыт применения конвекционно-инфракрасной термохирургической технологии (КИТТ) подтвердили преимущества в обеспечении надежного гемостаза при выполнении оперативных вмешательств на паренхиматозных органах.Целью исследования - изучение особенностей изменений паренхимы печени после осуществления гемостаза с помощью КИТТ.Материалы и методы. Проанализированы результаты экспериментальных исследований на 25 беспородных кроликах разного пола и возраста, весом тела от 3350,0 г до 4180,0 г, средний вес - 4000,0 г. Эксперимент предусматривал выполнение резекции печени с коагуляцией резекционного края используя конвекционно-инфракрасную термохирургическую технологию при температурных режимах 400, 500, 600 0С. В зависимости от температурного режима коагуляции сформировано 3 группы: группа 1 - tпотоку 4000С; группа 2 - tпотоку 5000С; группа 3 - tпотоку 6000С. Проанализированы данные гистологического исследования. Статистический анализ проведен с помощью SPSS Statistics.Результаты. Проведенными исследованиями установлено, что показатель средней тенденции коагуляционного струпа составляет 15,76 (13,08-16,64) мкм в 1 группе, 23,88 (21,13-26,40) мкм во 2 группе и 40,02 (39,09-40,44) мкм в 3 группе (р = 0,001), зона дезагрегации/дезинтеграции – 1-я группа - 1085,7 (1031,2-1172,3) мкм, 2-я группа - 753,3 ( 668-843,8) мкм и 470,6 (453,5-507) мкм в 3-й группе (р = 0,001). Зона уплотненной паренхимы: 1622 (1579,5-1664,1) мкм в 1-й группе, 2636,6 (2265,4-2906,2) мкм 2-я группа (р = 0,001).Вывод. Использование КИТТ при различных температурных режимах показывает, что глубина распространения деструктивных изменений паренхимы печени обратно пропорциональна толщине коагуляционного слоя, что связано с особенностями образования коагуляционного струпа и его теплоизоляционными свойствами. 

Вступ. Доклінічні дослідження та досвід застосування конвекційно-інфрачервоної термохірургічної технології (КІТТ) підтвердили переваги у забезпеченні надійного гемостазу під час виконання оперативних втручань на паренхіматозних органах.Мета роботи - вивчити особливості змін паренхіми печінки після здійснення гемостазу за допомогою КІТТ.Матеріали та методи. Проаналізовано результати експериментальних досліджень на 25 безпородних кролях різної статі та віку, вагою тіла від 3350,0 г до 4180,0 г, середня вага - 4000,0 г. Експеримент передбачав виконання резекції печінки з коагуляцією резекційного краю, використовуючи конвекційно-інфрачервону термохірургічну технологію за температурних режимів 400, 500, 600 0С. Залежно від температурного режиму коагуляції сформовано 3 групи: група 1 - tпотоку 4000С; група 2 - tпотоку 5000С; група 3 - tпотоку 6000С. Проаналізовано дані гістологічного дослідження. Статистичний аналіз проведений за допомогою SPSS Statistics.Результати. Проведеними дослідженнями виявлено, що показник середньої тенденції коагуляційного струпу становить 15,76 (13,08-16,64 ) мкм у 1 групі, 23,88 (21,13-26,40) мкм у 2 групі та 40,02 (39,09-40,44) мкм у 3 групі (р=0,001), зона дезагрегації/дезінтеграції - 1-а група - 1085,7 (1031,2-1172,3) мкм, 2-а група - 753,3 (668-843,8) мкм та 470,6 (453,5-507) мкм у 3-ій групі (р=0,001). Зона ущільненої паренхіми: 1622 (1579,5-1664,1) мкм у 1-й групі, 2636,6 (2265,4-2906,2) мкм 2-а група (р=0,001).Висновок. Використання КІТТ за різних температурних режимів демонструє, що глибина поширення деструктивних змін паренхіми печінки обернено пропорційна товщині коагуляційного прошарку, що пов’язано із особливостями утворення коагуляційного струпу та його теплоізоляційними властивостями.

Introduction. Preclinical study and experience of the use of convection-infrared thermosurgical technology (CITT) confirmed the advantages in providing reliable haemostasis while performing surgery on parenchymatous organs. Aim of the research is to study the features of parenchymal changes of the liver after haemostasis with the use of CITT.Materials and methods. Results of experimental study on 25 outbred rabbits of different gender and age, with the weight of the body from 3350.0 g to 4180.0 g, average weight – 4000.0 g were analysed. The experiment involved resection of liver with coagulation of resection margin using CITT under temperature regimes of 400, 500, 600 0С. Depending on the temperature of coagulation there were formed 3 groups: group 1 – tflow of 4000С; group 2 – tflow of 5000С; group 3 – tflow of 6000С. Data of histologic examination were analysed. Statistical analysis was performed with the help of SPSS Statistics.Results. The study showed that average trend to coagulation layer is 15.76 (13.08-16.64) µm in group 1, 23.88 (21.13-26.40) µm in group 2 and 40.02 (39.09-40.44) µm in group 3 (р=0.001); region of disaggregation/disintegration – group 1-а – 1085.7 (1031.2-1172.3) µm, group 2-а – 753.3 (668-843.8) µm and 470.6 (453.5-507) µm in group 3 (р=0.001). Region of compacted parenchyma: 1622 (1579.5-1664.1) µm in group 1, 2636.6 (2265.4-2906.2) µm in group 2-а (р=0.001).Conclusion. The use of CITT under different temperature regimes demonstrates that the depth of distribution of destructive parenchymal changes of the liver is inversely proportional to the thickness of coagulation layer, which is associated with the features of crust formation and its insulating properties.