У статті розкрито окремі особливості організації та проведення візуального спостереження оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти проблемних питань, що стосуються поняття «візуальне спостереження», а також досліджено розкриття цього поняття іншими науковцями.Розглянуто сучасний стан правого регулювання здійснення візуального спостереження як один із методів оперативно-розшукової діяльності, який застосовується оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України з метою виявлення та фіксації даних щодо протиправної діяльності на державному кордоні.На сьогодні правовою основою діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України щодо здійснення візуального спостереження під час кримінального провадження є Конституція України, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України, закони України «Про Державну прикордонну службу України», «Про оперативну розшукову діяльність», «Про державну таємницю», інші нормативно-правові акти відомчого та міжвідомчого характеру. У той же час означені законодавчі акти мають низку прогалин. Оперативно-розшукова діяльність є особливою правоохоронною функцією, особливістю якої є переважно негласний характер і яка складається з системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів. Проведення оперативно-розшукових заходів включає в себе організацію візуального спостереження як за особою, так і за місцем або річчю. Завданням оперативно-розшукової діяльності як специфічного виду державної діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. Проведений аналіз ефективності роботи оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України свідчить про відсутність диференційованого підходу до організації та проведення різних видів візуального спостереження. У статті авторами визначено деякі проблемні питання організації та проведення візуального спостереження оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України в прикордонних районах.