On the basis of Regional children’s clinical hospital of Chernivtsi, in 41 school-age children with persistent bronchial asthma (BA), the nature of airways inflammation has been studied with the aim of differential choice of anti-inflammatory basic therapy. The first (I) clinical group consisted of 22 children with exercise-induced BA phenotype, and the other 19 patients without a phenotype of exercise-induced BA were included in the second (II) clinical group. Cytological analysis of induced sputum was conducted by I.D. Pavord method (1996).Patients with exercise-induced BA are characterized by hypogranulocytic inflammation of the airways, with a predominance of eosinophil-mediated reactions associated with hyperlymphocytic infiltration of the bronchi. So, bronchial eosinophilia (≥ 2 % of eosinophils in the sputum) was registered in 81.8 % of pupils in group I and in 63.2 % — in group II (Pϕ > 0.05). Meanwhile, hyperlymphocytic (number of lymphocytes in the cellular sediment of the sputum ≥ 11 %) inflammatory response of the airways was recorded twice as often in patients with exercise-induced BA (22.7 % of children) compared to group II patients (10.5 %) (Pϕ > 0.05).In patients without exercise-induced BA phenotype, a signi­ficant neutrophilic inflammatory response of the airways (relative content of neutrophils in the induced sputum ≥ 69 %) was three times more likely (36.8 % of cases) in comparison with patients from the I clinical group (13.6 %) (Pϕ < 0.05). At the same time, the neutrophilic type of the airway inflammatory response was associated with a significant damage of the bronchial mucosa, which manifested by an increase in the number (≥ 40 % of the cylindrical epithelial cells in the induced sputum) of desquamated epithelium in this cohort of patients (68.4 %) compared to group I (40.9 % of children; Pϕ < 0.05).

На базе областной детской клинической больницы г. Черновцы у 41 школьника, которые страдают персистирующей бронхиальной астмой (БА), изучали характер воспаления дыхательных путей (ДП) с целью дифференцированного выбора противовоспалительной базисной терапии. Первую (І) клиническую группу сформировали 22 ребенка с фенотипом БА физической нагрузки, а оставшиеся 19 больных без наличия фенотипа БА физической нагрузки вошли во вторую (ІІ) клиническую группу. Цитологический анализ индуцированной мокроты проводился методом I.D. Pavord (1996 г.).Больным БА физической нагрузки присуще гипогранулоцитарное воспаление ДП с преобладанием эозинофил­опосредованной реакции, ассоциированной с гиперлимфоцитарной инфильтрацией бронхов. Так, бронхиальная эозинофилия (≥ 2 % эозинофилов в мокроте) зарегистрирована у 81,8 % школьников І группы и у 63,2 % — ІІ группы (Рϕ > 0,05). При этом гиперлимфоцитарная (количество лимфоцитов ≥ 11 % в клеточном осадке мокроты) воспалительная реакция ДП вдвое чаще регистрировалась у больных БА физической нагрузки (22,7 % детей) по сравнению с пациентами ІІ группы (10,5 %) (Рϕ > 0,05). У больных без наличия фенотипа БА физической нагрузки втрое чаще (36,8 % случаев) отмечался значительный нейтрофильный воспалительный ответ ДП (относительное содержание нейтрофилов в индуцированной мокроте ≥ 69 %) по сравнению с пациентами І группы (13,6 %) (Рϕ < 0,05). При этом нейтрофильный вариант воспалительной реакции ДП ассоциировался со значительным повреждением слизистой оболочки бронхов, что проявлялось увеличением количества (≥ 40 % цилиндрических эпителиоцитов в индуцированной мокроте) слущенного эпителия у данной когорты больных (68,4 %) по сравнению с І группой (40,9 % детей; Рϕ < 0,05).

На базі обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці в 41 школяра, які хворі на персистуючу бронхіальну астму (БА), вивчався характер запалення дихальних шляхів (ДШ) із метою диференційованого вибору протизапальної базисної терапії. Першу (І) клінічну групу сформували 22 дитини з фенотипом БА фізичного навантаження, а решта 19 хворих без наявності фенотипу БА фізичного навантаження увійшли до складу другої (ІІ) клінічної групи. Цитологічний аналіз індукованого мокротиння проводився за методом I.D. Pavord (1996 р.).Хворим на БА фізичного навантаження притаманне гіпогранулоцитарне запалення ДШ із переважанням еозинофілопосередкованої реакції, асоційованої з гіперлімфоцитарною інфільтрацією бронхів. Так, бронхіальна еозинофілія (≥ 2 % еозинофілів у мокротинні) зареєстрована в 81,8 % школярів І групи та в 63,2 % — ІІ групи (Рϕ > 0,05). Водночас гіперлімфоцитарна (кількість лімфоцитів у клітинному осаді мокротиння ≥ 11 %) запальна реакція ДШ удвічі частіше реєструвалася у хворих на БА фізичного навантаження (22,7 % дітей) порівняно з пацієнтами ІІ групи (10,5 %) (Рϕ > 0,05). У хворих без наявності фенотипу БА фізичного навантаження втричі частіше (36,8 % випадків) відмічалася значна нейтрофільна запальна відповідь ДШ (відносний вміст нейтрофілів в індукованому мокротинні ≥ 69 %) порівняно з пацієнтами І клінічної групи (13,6 %) (Рϕ < 0,05). Водночас нейтрофільний варіант запальної реакції ДШ асоціювався з вираженішим пошкодженням слизової оболонки бронхів, що проявлялося збільшенням кількості (≥ 40 % циліндричних епітеліоцитів в індукованому мокротинні) злущеного епітелію в даної когорти хворих (68,4 %) порівняно з І групою (40,9 % дітей; Рϕ < 0,05).