Стаття присвячена питанням поняття «податкова оптимізація», яке бере свій початок у доктрині польського податкового права, зокрема з практики діяльності податкових радників, які пропонують своїм клієнтам різноманітні можливості зниження їхньої податкової бази. Податкове планування розглядають як реалізацію платником податків права використання всіх можливих засобів для зменшення покладеного на нього державою податкового тягаря, заснованого на принципах законності, оперативності та оптимальності. Дотримання цих принципів визначає характер і зміст підприємницької діяльності, створює передумови для ефективної роботи підприємства та зменшує можливість виникнення відповідальності за податкові правопорушення. Для цілей цієї статті термін «податкова оптимізація» означає тільки легальну діяльність в межах закону. Беручи до уваги правомірний аспект, податкова оптимізація визначається як фінансова економія пов’язана з відповідною стратегією здійснення податкового планування, яка проявляється найчастіше вже на етапі створення суб’єктами підприємницької діяльності бізнес-планів. Методи податкової оптимізації можна класифікувати і поділити за допомогою багатьох критеріїв. При цьому, основна діяльність суб’єкта оподаткування може базуватись як на податковій системі Республіки Польщі так і на системі, що передбачує перенесення підприємницької діяльності за межі країни, а отже і на закордонній податковій системі. У цій статті будуть згадані такі інструменти податкової оптимізації: податкова економія, ухилення від сплати податків, обхід податкового закону, вибір виду і умов цивільно-правових договорів (treaty shopping). Підсумовуючи вищезазначені міркування, можна сказати, що податкова оптимізація - це термін з неоднорідним значенням, який, однак, конкретизується завдяки твердженням експертів з доктрини та судової практики. Тим не менше, фахівці з вищезгаданих галузей часто сперечаються щодо використання конкретних термінів стосовно деяких конкретних фактів.