Мета статті полягає у виявленні особливостей дидактики освітнього процесу студентів спеціальності «Сценічне мистецтво», ураховуючи специфіку здобуття вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні. Методологія дослідження. Застосовано метод типологічного аналізу (для виявлення характеристик дистанційної та змішаної форми навчання), метод системного аналізу та синтезу, завдяки якому навчання студентів бакалаврату спеціальності «Сценічне мистецтво» розглянуто як дидактичний складник театральної педагогіки в умовах воєнного стану; метод логіко-теоретичного аналізу, компаративний метод і метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Досліджено дидактичний досвід української театральної педагогіки в умовах воєнного стану та проаналізовано позитивні й негативні моменти впровадження дистанційної та змішаної форм навчання; охарактеризовано методи покращення онлайн- / офлайн-навчання з урахуванням специфіки проведення теоретичних і практичних занять з майбутніми акторами та режисерами, апробованих у Київському національному університеті культури і мистецтв. Висновки. Театральна педагогіка й дидактика – це динамічна система, що трансформується відповідно до історичних, політико-економічних і соціокультурних чинників. Дистанційна форма навчання в абсолютному втіленні не відповідає вимогам навчальної програми для студентів спеціальності «Сценічне мистецтво» з огляду на її практико-орієнтований підхід до методики навчання. Проте в умовах воєнного стану в Україні на різних етапах навчання, особливо під час опанування теоретичного складника освітніх компонент, має сенс коректне поєднання практики впровадження змішаної форми та онлайн. Водночас подальша практика дистанційної та змішаної форми навчання потребує суттєвих змін і вдосконалення як навчальних планів, навчально-методичного підґрунтя, педагогічних підходів та методів, так і безпосередньо умов проведення лекційних і практичних занять.