Цель — провести оценку функционального состояния гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы у беременных с учетом их психоэмоционального состояния.Пациенты и методы. Обследованы 86 беременных во II и III триместрах (22–33 недели). В основную группу включены 60 беременных со средним и высоким уровнями ситуативной тревожности. В группу сравнения — 26 беременных с уровнем тревоги 30 баллов и ниже, характеризующим низкий уровень ситуативной тревожности. Для оценки ситуативной тревожности и личностной тревожности использована шкала Ч.Д. Спилбергера, адаптированная Ю.Л. Ханиным. В плазме крови определена количественная оценка концентрации адренокортикотропного гормона, кортизола, свободного тестостерона, андростендиона, дегидроэпиандростерона сульфата и 17-α-ОН-прогестерона методом иммуноферментного анализа наРезультаты. При сравнении концентрации адренокортикотропного гормона, 17--ОН-прогестерона, свободного тестостерона и андростендиона статистически достоверной разницы (p>0,05) между беременными со средне-высоким и низким уровнями ситуативной тревожности не установлено. Однако о некотором взаимовлиянии может свидетельствовать корреляционная связь между личностной тревожностью и содержанием адренокортикотропного гормона как в основной (r=+0,381, p<0,05), так и в группе сравнения (r=+0,603, p>0,05). При анализе концентрации кортизола и дегидроэпиандростерона сульфата установлено статистически достоверное ее преобладание у тревожных беременных по сравнению с беременными, которые имеют низкий уровень ситуативной тревожности. На взаимосвязь между уровнем ситуативной тревожности и концентрацией кортизола указывает положительная корреляция (r=+0,704, p<0,05). Подтверждением стресопротективного действия дегидроэпиандростерона сульфата по отношению к кортизолу может быть отсутствие статистически достоверной (p>0,05) разницы их соотношений в группах исследования, а также наличие положительной корреляции между ними как в основной (r=+0,256, p<0,05), так и в группе сравнения (r=+0,516, p<0,05).Выводы. Проведенное исследование свидетельствует об отсутствии статистически достоверной (p>0,05) разницы в концентрации адренокортикотропного гормона, 17-α-ОН-прогестерона, андростендиона и свободного тестостерона с учетом уровня тревожности. Однако рост уровня тревожности у беременных сопровождается статистически достоверным повышением (p <0,05) концентрации кортизола, что является проявлением эмоциональной реакции на стрессовую ситуацию, а также увеличением содержания дегидроэпиандростерона сульфата, который имеет антиглюкокортикоидные свойства.

Мета — провести оцінку функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану.Пацієнти та методи. Обстежено 86 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах (22–33 тижні). До основної групи включено 60 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності. До групи порівняння — 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривожності. Для оцінки ситуативної тривожності та особистісної тривожності використано шкалу Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним. У плазмі крові визначено кількісну оцінку концентрації адренокортикотропного гормону, кортизолу, вільного тестостерону, андростендіону, дегідроепіандростерона сульфату та 17-α-ОН-прогестерону гормонів методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S».Результати. При порівнянні концентрації адренокортикотропного гормону, 17- α-ОН-прогестерону, вільного тестостерону та андростендіону статистично достовірної різниці (p>0,05) між вагітними із середньо-високим та низьким рівнями ситуативної тривожності не встановлено. Однак на деякі взаємовпливи може вказувати кореляційний зв'язок між рівнем особистісної тривожності та вмістом адренокортикотропного гормону як в основній (r=+0,381, p<0,05), так і в групі порівняння (r=+0,603, p>0,05). Під час аналізу концентрації кортизолу та дегідроепіандростерона сульфату встановлено статистично достовірне її переважання у тривожних вагітних порівняно з вагітними, які мають низький рівень ситуативної тривожності. На взаємозв'язок між рівнем ситуативної тривожності та концентрацією кортизолу вказує позитивна кореляція (r=+0,704, p<0,05). Підтвердженням стресопротективної дії дегідроепіандростерона сульфату відносно кортизолу може бути відсутність статистично достовірної (p> 0,05) різниці щодо їх співвідношення в групах дослідження, а також наявність між ними позитивної кореляції як в основній (r=+0,256, p<0,05), так і в групі порівняння (r=+0,516, p<0,05).Висновки. Проведене cAbVMLEx8hiwJtдослідження свідчить про відсутність статистично достовірної (p>0,05) різниці за концентрацією адренокортикотропного гормону, 17-α-ОН-прогестерону, андростендіону та вільного тестостерону з урахуванням рівня тривожності. Однак зростання рівня тривожності у вагітних супроводжується статистично достовірним підвищенням (p<0,05) концентрації кортизолу, що є проявом емоційної реакції на стресову ситуацію, а також збільшенням вмісту дегідроепіандростерона сульфату, який має антиглюкокортикоїдні властивості.

Objective — to estimate functional status of hypothalamo-pituitary-adrenal axis of pregnant women with regard to their psychoemotional status.Material and methods. There were examined 86 pregnant women in ІІ and ІІІ trimester (22-33 weeks). The main group comprises 60 pregnant women with medium and high level of state anxiety. The control group comprises 26 pregnant women with anxiety level of 30 points and less that stipulates the low level of state anxiety. Spielberger-Hanin scale was used for estimation of state anxiety and trait anxiety. Quantitative assessment of concentration of adrenocorticotropic hormone, cortisol, free testosterone, androstenedione, dehydroepiandrosterone sulphate and 17-α-ОН-progesterone hormones in blood plasma was determined by using the method of enzyme immunoassay with SIRIO S device.Results. Comparing concentrations of adrenocorticotropic hormone, 17-α-ОН-progesterone, free testosterone, androstenedione, there was not revealed statistically reliable difference (p>0.05) between pregnant women with medium-high and low levels of state anxiety. However availability of correlation between trait anxiety and level of adrenocorticotropic hormone both in the main group (r=+0.381, p<0.05) and control group (r=+0.603, p>0.05) can indicate some mutual influences. Analyzing the level of cortisol and dehydroepiandrosterone sulphate there was revealed statistically reliable prevalence of their content among anxious pregnant women in comparison with those of low level of state anxiety. Availability of correlation between state anxiety and cortisol level is confirmed by the positive correlation (r=+0.704, p<0.05). Confirmation of the stress protective action of dehydroepiandrosterone sulphate concerning cortisol can be lack of statistically reliable difference (p>0.05) as to their correlation in both groups as well as availability of the positive correlation both in the main group (r=+0.256, p<0.05) and control group (r=+0.516, p<0.05).Conclusions. The performed research indicates the lack of statistically reliable difference (p>0.05) for the level of adrenocorticotropic hormone, 17-α-ОН-progesterone, androstenedione and free testosterone with regard to anxiety level. However gestation course of anxious pregnants is accompanied by statistically reliable cortisol concentration increase (p<0.05) that is the sign of emotional reaction on stress situation and increase of dehydroepiandrosterone sulphate level, which has antiglucocorticoid properties.