Оцінено санітарний стан соснових насаджень у свіжих борах лісів Українського Полісся. У соснових насадженнях усіх вікових груп, де припинено лісогосподарську діяльність, питома вага здорових насаджень є нижчою, ніж у насадженнях поза зоною забруднення. На інтенсивно забруднених територіях основну частку становлять насадження ІІ – ІV категорії. Отримані результати підтверджуються результатами однофакторного дисперсійного аналізу, що свідчать: між розподілом дерев за категоріями санітарного стану на пробних площах ППП № 5/5К та ППП № 6/6К існує достовірна різниця: Fфакт. = 11,2 > F(1;199;0,95) = 3,9 та Fфакт. = 12,6 > F(1;199;0,95) = 3,9 відповідно. Було виявлено, що на ППП № 4/4К між досліджуваними показниками така різниця відсутня – Fфакт. = 3,0 < F(1;199;0,95) = 3,9. Простежено погіршення індексу санітарного стану радіоактивно забруднених насаджень 2,40–2,57 проти 1,89–2,13 у контрольних деревостанах. Розподіл дерев за ступенем панування та життєвості (клас Крафта) демонструє, що найбільша частка деревостану припадає на І та ІІ класи. Встановлено, що на контрольних пробних площах значно краща частка розподілу деревостанів за категоріями товарності деревини (І – 42–48 %, ІІ – 35–43 %, ІІІ – 12–20 %), ніж на радіоактивно забруднених територіях (І – 28–38 %, ІІ – 42–44 %, ІІІ – 20–30 %). Відзначено, що соснові насадження, де своєчасно та належно проводили лісогосподарські заходи, виявилися більш структурно стійкими.