У статті представлено результати теоретичного аналізу особливостей становлення та розвитку системи освіти дорослих у Словацькій республіці на початку ХХ століття. Доведено виникнення у цей період необхідності підвищення професійного, культурного та загального рівня освіти працівників; поглиблення та розширення їх компетентностей та професійної переорієнтації. Розкрито роль просвітницьких інституцій (народних шкіл та університетів, національного інституту словацької культури (Matice slovenskej) та ін.) у формуванні концепції ціложиттєвого навчання.