Цель работы – рассмотреть клиническую информацию, которая демонстрирует трудности интерпретации результатов предоперационной и интраоперационной диагностики мультигляндулярнного варианта первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) в сочетании с интратиреоидным расположением аденомы околощитовидной железы (ОЩЖ). Материалы и методы. Проанализированы 153 истории болезни пациентов с ПГПТ, которым выполнено хирургическое лечение в объеме двусторонней ревизии шеи с последующим удалением одной измененной ОЩЖ за период 2014–2015 гг. Отобраны и проанализированы четыре случая персистенции ПГПТ, в которых была выполнена повторная ревизия шеи в раннем пооперационном периоде (2–4-тые сутки) из- за отсутствия снижения уровня паратгормона и ионизированного кальция. В двух случаях во время первой операции удалена гиперплазированная ОЩЖ, а в двух других – аденома ОЩЖ. При повторной операции в двух случаях найдены солитарные аденомы ОЩЖ, которые были расположены ретротрахеально и в верхнем полюсе тимуса. В двух других случаях тщательная ревизия не принесла положительного результата, и было принято решение об удалении щитовидной железы как возможного интратиреоидного места эктопического расположения аденомы ОЩЖ. Последнее было подтверждено интраоперационным экспресс- гистологическим исследованием.Результаты и обсуждение. Отобранные за 2 года четыре случая мультигляндулярного поражения ОЩЖ составили 2,6% всех прооперированных нами больных по поводу ПГПТ. Доля интратиреоидного расположения аденомы ОЩЖ составила 1,3%, что совпадает с результатами других клиник, которые занимаются хирургическим лечением ПГПТ. Даже конкордатные результаты сонографии и сцинтиграфии ОЩЖ не исключают возможности мультигляндулярного поражения последних с риском персистенции ПГПТ после операции. Наличие интраоперационного экспресс- определения уровня паратгормона в крови может помочь хирургу убедиться в адекватности выполненной операции.Выводы. Комплексное визуализационное обследование пациентов с ПГПТ, включая сонографию, сцинтиграфию с 99мТс-МІВІ, мультиспиральную компьютерную томографию, важно для поиска измененных ОЩЖ, особенно при повторных вмешательствах, но не может исключить наличие мультигляндулярного поражения или интратиреоидного расположения паратиреоаденом. Четкая методическая ревизия ортотопических и эктопических мест локализации опухолей ОЩЖ, интраоперационное или срочное послеоперационное определение снижения уровня паратгормона в крови, мониторинг снижения уровня ионизированного кальция в послеоперационном периоде с обязательным учетом уровня витамина D являются залогом успеха хирургического лечения. 

Мета роботи – розглянути клінічну інформацію, що демонструє труднощі інтерпретації результатів передопераційної та інтраопераційної діагностики мультигляндулярнного варіанту первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) в поєднанні з інтратиреоїдним розташуванням аденоми прищитоподібної залози (ПЩЗ).Матеріали та методи. Проаналізовано 153 історії хвороби пацієнтів з ПГПТ, яким виконано хірургічне лікування в обсязі двобічної ревізії шиї з наступним видаленням однієї зміненої ПЩЗ за період 2014–2015 рр. Відібрано та проаналізовано чотири випадки персистенції ПГПТ, коли була виконана повторна ревізія шиї в ранньому поопераційному періоді (2–4-та доба) через відсутність зниження рівня паратгормону та іонізованого кальцію. У двох випадках під час першої операції видалено гіперплазовану ПЩЗ, а в двох інших – аденому ПЩЗ. При повторній операції у двох випадках виявлено солітарні аденоми ПЩЗ, які були розташовані ретротрахеально та у верхньому полюсі тимуса. У двох інших випадках ретельна ревізія не принесла позитивного результату, тож було прийнято рішення про видалення щитоподібної залози як можливого інтратиреоїдного місця ектопічного розташування аденоми ПЩЗ. Останнє було підтверджено інтраопераційним експрес-гістологічним дослідженням.Результати та обговорення. Відібрані за 2 роки чотири випадки мультигляндулярного ураження ПЩЗ склали 2,6% усіх прооперованих нами хворих з приводу ПГПТ. Частка інтратиреоїдного розташування аденоми ПЩЗ склала 1,3%, що збігається з результатами інших клінік, які займаються хірургічним лікуванням ПГПТ. Навіть конкордатні результати сонографії та сцинтиграфії ПЩЗ не виключають можливості мультигляндулярного ураження останніх з ризиком персистенції ПГПТ після операції. Наявність інтраопераційного експрес-визначення рівня паратгормону в крові може допомогти хірургу впевнитися в адекватності виконаної операції.Висновки. Комплексне візуалізаційне обстеження пацієнтів з ПГПТ, включаючи сонографію, сцинтиграфію з 99мТс-МІВІ, мультиспіральну комп’ютерну томографію, важливе для пошуку змінених ПЩЗ, особливо при повторних втручаннях, але не може виключити наявність мультигляндулярного ураження чи інтратиреоїдного розташування паратиреоаденом. Чітка методична ревізія типових ортотопічних та ектопічних місць локалізації пухлин ПЩЗ, інтраопераційне або термінове післяопераційне визначення зниження рівня паратгормону в крові, моніторинг зниження рівня іонізованого кальцію в поопераційному періоді з обов’язковим врахуванням рівня вітаміну D є запорукою успіху хірургічного лікування. 

Purpose – to consider the clinical information that demonstrates the difficulties of interpretation of the results of preoperative and intraoperative diagnosis of multiglyandulyar form of primary hyperparathyroidism (PHPT) in conjunction with intrathyroid location of parathyroid adenoma.Materials and methods. We analyzed 153 medical records of patients with PHPT, who underwent surgery with bilateral revisions of the neck, followed by removal of single parathyroid gland (PTG) for the period 2014–2015. Selected and analyzed 4 cases of persistent PHPT, when reoperation of the neck was performed in the early postoperative period (2–4 days) due to the lack of serum parathyroid hormone (PTH) and ionized calcium decreasing. In 2 cases during the first operation enlarged hyperplastic PTG was removed, in other 2 patients – parathyroid adenomas. At reoperation in 2 cases solitary parathyroid adenoma was found, which are located behind the trachea and in the upper pole of the thymus. In other two cases the thorough revision did not bring a positive result and the decision to remove the thyroid gland was made (considering possible intrathyroid ectopic localization of parathyroid adenoma). It was confirmed rapidly by intraoperative frozen section.Results and discussion. The rate of multiglandular diasease among all cases of PHPT during 2 consequent years was 2,6%. Share of cases with intrathyroid localization of parathyroid adenoma was 1,3%, which is consistent with results from literature. Even concordant results of preoperative imagine technique (sonography and scinthigraphy of PTG) can’t exclude the possibility of multiglandular disease with the high risk of PHPT persistence after surgery. Availability of rapid intraoperative PTH assay can help the surgeon to justify the adequacy of the operation.Conclusions. Integrated imaging examination of patients with PHPT including sonography, scinthigraphy with 99mTc-MІBІ, computed tomography, is important to find enlarged parathyroid glands, particularly in case of reoperation, but can’t exclude the presence of multiglandular parathyroid involvement or their intrathyroid localization. Meticulous revision of orthotopic and ectopic parathyroid glands localization, intraoperative or postoperative rapid PTH assay, and monitoring of PTH and ionized calcium concentrations after operation (considering possible vitamin D deficiency) are the keys to successful PHPT surgery.