Proliferative processes in the uterus, in particular endometrial hyperplasia (EH), are an important problem in gynecology, as they can lead to impaired reproductive health in women. The aim of the study was to investigate the prevalence of opportunistic pathogens and sexually transmitted infections in the vagina and uterine cavity among women with GE without atypia. Materials and methods. The study included 55 patients with abnormal uterine bleeding (AUB) in whom, after surgical removal of the functional layer of the endometrium by curettage, EH was diagnosed. The control group consisted of 35 women with secretory changes in the endometrium. Microbiological and bacteriological examination of the biopsy from the uterus and vaginal contents was carried out by standard methods. Determination of pathogens of sexually transmitted infections was carried out by ELISA and PCR methods. The significance of the intergroup relationships by quantitative distribution was determined using the nonparametric coefficient χ2, due to small samples. The difference between subgroups was considered significant at p < 0.05. Results. Gardnerella vaginalis was significantly more frequently detected in women with EH (12.7% versus 2.9% in the control group), with an odds ratio (OR) of 4.96. Mycoplasma hominis also significantly increases the risk of EH (34.5% in women with EH, OR = 5.04). The frequency of detection of Candida albicans in women with EH was 38.2%, which exceeds the indicators in the control group. Contamination of the uterine cavity with vaginal microflora (for example, Escherichia coli and Proteus vulgaris) is also associated with pathological changes in the endometrium. Chronic endometritis is more common in women with EH (6.1% vs. 3.7% in the control group), which emphasizes the role of chronic inflammation in the development of proliferative processes. Conclusions. The study confirmed the relationship between infectious-inflammatory processes and the development of EH. The data obtained indicate the need for timely diagnosis and treatment of sexually transmitted infections to prevent the development of EH. Careful control of the vaginal microflora is an important component of prevention. The importance of integrating microbiological examination into routine gynecological practice is emphasized to increase the effectiveness of EH treatment and prevent recurrences.

Проліферативні процеси в матці, зокрема гіперплазія ендометрія (ГЕ), є важливою проблемою в гінекології, оскільки можуть призводити до порушення репродуктивного здоров'я жінок. Метою дослідження було дослідити розповсюдженість серед жінок з ГЕ без атипії умовно патогенних мікроорганізмів та інфекцій, що передаються статевим шляхом в піхві і порожнині матки. Матеріали та методи. В дослідження було включено 55 пацієнток з аномальною матковою кровотечею (АМК) у яких після хірургічного видалення функціонального шару ендометрія шляхом кюретажу діагностована гіперплазія ендометрія без атипії (НГЕ). Контрольну групу склали 35 жінок з секреторними змінами ендометрію. Проводилося мікробіологічне і бактеріологічне дослідження біоптату з матки і вмісту піхви стандартними методами. Визначення збудників інфекцій, які передаються статевим шляхом проводили методами ІФА і ПЛР. Достовірність міжгрупових зв’язків за кількісним розподілом визначали за допомогою непараметричного коефіцієнта χ2, у зв’язку з малими виборками. Відмінність між підгрупами вважали достовірною при р <0,05. Результати. Gardnerella vaginalis значно частіше виявляється у жінок із ГЕ (12,7% проти 2,9% у контрольній групі), із відношенням шансів (OR) 4,96. Micoplasma hominis також суттєво підвищує ризик розвитку ГЕ (34,5% у жінок із ГЕ, OR = 5,04). Частота виявлення Candida albicans у жінок із ГЕ становила 38,2%, що перевищує показники у контрольній групі. Контамінація маткової порожнини мікрофлорою піхви (наприклад, Escherichia coli та Proteus vulgaris) також асоціюється з патологічними змінами ендометрія. Хронічний ендометрит частіше виявляється у жінок із НГЕ (6,1% проти 3,7% у контрольній групі), що підкреслює роль хронічного запалення у розвитку проліферативних процесів. Висновки. Дослідження підтвердило зв'язок між інфекційно-запальними процесами та розвитком ГЕ. Отримані дані свідчать про необхідність своєчасної діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, для запобігання розвитку ГЕ. Ретельний контроль вагінальної мікрофлори є важливим компонентом профілактики. Підкреслюється важливість інтеграції мікробіологічного обстеження в рутинну гінекологічну практику для підвищення ефективності лікування ГЕ і профілактики її рецидивів.