The article focuses on the process of changing stylistic trends in Lesya Ukrainka’s prose. The purpose of the article was to trace the regular changes in the style, subject matter, form and content of Lesya Ukrainka’s prose and highlight the main trends of the transition from realism to modernism. The internal modifications of the genre, which indicate certain changes in the writer’s technique, in her worldview, have been studied. A departure from the instructions of Olena Pchilka, who still remained on the positions of realism in her own work, was traced. Attention is drawn to Lesya Ukrainka’s early stories and their emphasized “fabulousness” (figurative side). The dynamics of worldview are observed in late stories, where the emphasis is shifted to nuanced images and characters of the works. The subject of research is the prose of Lesya Ukrainka (stories, images). The object of the research is the study of the stylistic direction of the stories (title, genre modification, changes in the structure of the works from early stories to later ones) and thematic innovation (theme of abuse, the theme of teenage friendship, the theme of loneliness in a crowd). In addition, the aspects of modernist techniques (images of feelings, moods of characters due to fragmented phrases, incompleteness, lack of resolution, the use of psychological analysis, philosophical fragments, intellectual vocabulary) were also investigated. Structural-typological, phenomenological methods of research were used. The article analyzed the internal orientation of early prose of the beginning of the 20th century. Signs of neo-romanticism and impressionism on the basis of realism and early modernism are revealed in the researched stories. It is concluded that the prose is manifested in the neo-romantic impulse ins blau (up, up, high), the theme of the stories depends on the aesthetic immersion of the artist in the function of consciousness and The topic of the article is quite promising: it is time to research the feminist discourse in the stories of Lesya Ukrainka, the nation-building aspect and existential issues of her prose.

В статті увага присвячена процесу зміни стильових тенденцій у прозі Лесі Українки. Метою статті було прослідкувати закономірні зміни у стилі, тематиці, формі та змісті прози Лесі Українки та висвітлити основні тенденції переходу від реалізму до модернізму. Досліджено внутрішні модифікації жанру, які вказують на певні зміни в техніці письменниці, в її світогляді. Прослідковано відрив від настанов Олени Пчілки, яка залишалася ще на позиціях реалізму у власній творчості. Звернена увага на ранні оповідання Лесі Українки та їхню підкреслену «фабульність» (зображальна сторона). Спостерігається динаміка світогляду у пізніх оповіданнях, де акцент зміщено на нюансованість образів та персонажів творів. Об’єктом дослідження є проза Лесі Українки. Предметом дослідження є дослідження стильової спрямованості оповідань (заголовок, жанрова модифікація, зміни у структурі творів від ранніх оповідань до пізніх) та тематичне новаторство (тема аб’юзу, тема підліткової дружби, тема самотності у натовпі). Крім того, досліджено і аспекти модерністської техніки (зображення почуттів, настроїв персонажів через уривчастість фрази, недомовленість, відсутність розв’язки, застосування психологічного аналізу, філософських фрагментів, інтелектуальної лексики. Використано структурно-типологічний, феноменологічний методи дослідження. У статті проаналізовано внутрішню спрямованість ранньої прози початку ХХ ст. Виявлено ознаки неоромантизму та імпресіонізму на ґрунті реалізму та раннього модернізму в досліджуваних оповіданнях. Зроблено висновок, що проза проявлена в новоромантичному пориві ins Blau (ввись, угору, увисочінь), тематика оповідань залежить від естетичного заглиблення митця у функції свідомості й підсвідомості. Тема статті досить перспективна: на часі дослідження феміністського дискурсу в оповіданнях Лесі Українки, націєтворчого аспекту та екзистенційної проблематики її прози.