Tonsillectomy is one of the most common surgical interventions. The search for effective medical measures to optimize the course of regeneration processes in a postoperative wound is urgent. Purpose - to evaluate the effect of the complex homeopathic preparation Tonsilotren on the reparative processes of the postoperative period in children who underwent tonsillectomy. Materials and methods. The test group of 70 patients with chronic tonsillitis and 30 patients of the control group aged from 6 to 17 years were under observed and compared. All patients in the test group received Tonsilotren 7 days before surgery and for 2 weeks after surgical tonsillectomy. The examination of the ENT doctor was carried out during 5 visits: 1 visit before the operation, 2-5 visits - corresponded to the period from 1 to 14 days of the postoperative period. The results of observation were evaluated according to the following indicators: hyperemia of the mucous membrane of the faucial pillars, swelling of the mucous membrane of the faucial pillars, fibrinous pellicle in the postoperative wound, epithelization of the postoperative wound, bleeding from the postoperative wound, blood clots in the postoperative wound, scarring of the faucial pillars, pain intensity to VAS scale during swallowing and eating solid food, side effects, tolerability of the Tonsilotren medicine, complications of the disease, the need and duration of use of analgesics. Results. Prescribing of the Tonsilotren medicine to patients with chronic tonsillitis during and after surgical treatment (tonsillectomy) significantly increases the effectiveness of the treatment, namely: it helps to reduce the intensity of pain during swallowing and eating solid food, hyperemia and swelling of the mucous membrane of the faucial pillars, acceleration of epithelization of the postoperative wound, reduces scaring of faucial pillars (p<0.05). Epithelization of the postoperative wound with an area of more than 75% of its surface was observed in 24 (34.3%) patients on the 10th day and in 68 (97.1%) patients on the 14th day after the operation in the test group, while this indicator occurred in the control group only in 13 (43.3%) children on the 14th day after surgery. During observation, no side effects of the Tonsilotren medicine and adverse events were detected, which confirms the safety of its use. Conclusions. Course use of the Tonsilotren medicine in children in preparation for tonsillectomy and in the postoperative period demonstrates better effectiveness compared to standard treatment in terms of indicators of postoperative wound healing, rates of epithelization, absence of scarring and blood clots, and less pronounced pain syndrome. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.No conflict of interests was declared by the authors.

Тонзиллэктомия является одним из самых распространенных хирургических вмешательств. Поиск эффективных лечебных мероприятий для оптимизации течения процессов регенерации в послеоперационной ране является актуальным. Цель - оценить влияние комплексного гомеопатического препарата Тонзилотрен на репаративные процессы послеоперационного периода у детей, которым проведена тонзиллэктомия. Материалы и методы. Под наблюдением находились 70 пациентов, больных хроническим тонзиллитом, тестовой группы и 30 пациентов контрольной группы в возрасте от 6 до 17 лет. Все пациенты тестовой группы получали Тонзилотрен за 7 суток до операции и в течение 2 недель после хирургического удаления миндалин. Осмотр ЛОР-врача проводили при 5 визитах: 1-й визит - до операции, 2-5-й визиты - с 1 по 14-е сутки послеоперационного периода. Результаты наблюдения оценивали по следующим показателям: гиперемия слизистой оболочки небных дужек, отек слизистой оболочки небных дужек, фибринозные наслоения в послеоперационной ране, эпителизация послеоперационной раны, кровотечение из послеоперационной раны, кровяные сгустки в послеоперационной ране, рубцовая деформация небных дужек, интенсивность боли по ВАШ при глотании и употреблении твердой пищи, побочные реакции, переносимость препарата Тонзилотрен, осложнения заболевания, необходимость и длительность применения анальгетиков. Результаты. Назначение препарата Тонзилотрен больным хроническим тонзиллитом во время хирургического лечения (тонзиллэктомии) значительно повышает эффективность лечения, а именно: способствует уменьшению интенсивности боли во время глотания и употребления твердой пищи, гиперемии и отека слизистой оболочки небных дужек, ускорению эпителизации послеоперационной раны, уменьшению рубцовой деформации небных дужек (p<0,05). Эпителизация послеоперационной раны площадью более 75% ее поверхности наблюдается у 24 (34,3%) больных на 10-е сутки и у 68 (97,1%) больных на 14-е сутки после операции в тестовой группе, тогда как в контрольной группе этот показатель отмечается только у 13 (43,3%) детей на 14-е сутки после операции. Во время наблюдения не выявлено побочных реакций препарата Тонзилотрен и нежелательных явлений, что подтверждает безопасность его применения. Выводы. Курсовое использование препарата Тонзилотрен у детей при подготовке к тонзиллэктомии и в послеоперационном периоде показывает лучшую эффективность по сравнению со стандартным лечением по показателям заживления послеоперационной раны, темпам эпителизации, отсутствию рубцевания и кровяных сгустков и менее выраженному болевому синдрому. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Тонзилектомія є одним із найпоширеніших хірургічних втручань. Пошук ефективних лікувальних заходів для оптимізації перебігу процесів регенерації в післяопераційній рані є актуальним. Мета - оцінити вплив комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен на репаративні процеси післяопераційного періоду в дітей, яким проведено тонзилектомію. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 70 пацієнтів, хворих на хронічний тонзиліт, тестової групи та 30 пацієнтів контрольної групи віком від 6 до 17 років. Усі пацієнти тестової групи отримували Тонзилотрен за 7 діб до операції та протягом 2 тижнів після хірургічного видалення мигдаликів. Огляд ЛОР-лікаря проводили під час 5 візитів: 1-й візит - до операції, 2-5-й візити - з 1 по 14-ту добу післяопераційного періоду. Результати спостереження оцінювали за такими показниками: гіперемія слизової оболонки піднебінних дужок, набряк слизової оболонки піднебінних дужок, фібринозні нашарування в післяопераційній рані, епітелізація післяопераційної рани, кровотеча з післяопераційної рани, кров’яні згустки в післяопераційній рані, рубцева деформація піднебінних дужок, інтенсивність болю за ВАШ під час ковтання та вживання твердої їжі, побічні реакції, переносимість препарату Тонзилотрен, ускладнення захворювання, необхідність і тривалість застосування анальгетиків. Результати. Призначення препарату Тонзилотрен хворим на хронічний тонзиліт під час хірургічного лікування (тонзилектомії) значно підвищує ефективність лікування, а саме: сприяє зменшенню інтенсивності болю під час ковтання та вживання твердої їжі, гіперемії та набряку слизової оболонки піднебінних дужок, прискоренню епітелізації післяопераційної рани, зменшенню рубцевої деформації піднебінних дужок (p<0,05). Епітелізація післяопераційної рани площею понад 75% її поверхні спостерігається у 24 (34,3%) хворих на 10-ту добу та у 68 (97,1%) хворих на 14-ту добу після операції в тестовій групі, тоді як у контрольній групі цей показник відмічається лише в 13 (43,3%) дітей на 14-ту добу після операції. Під час спостереження не виявлено побічних реакцій препарату Тонзилотрен і небажаних явищ, що підтверджує безпечність його застосування. Висновки. Курсове застосування препарату Тонзилотрен у дітей під час підготовки до тонзилектомії та в післяопераційному періоді показує кращу ефективність порівняно зі стандартним лікуванням за показниками загоєння післяопераційної рани, темпами епітелізації, відсутністю рубцювання та кров’яних згустків і менш виразним больовим синдромом. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.