The known definitions and classifications of lumbopelvic pain (LPP) in pregnant women describe only or mostly the pain localization, but do not reveal its essence. The article contains materials concerning the improvement of the clinical classification of LPP in pregnancy and diagnostic evaluation of clinical syndromes and provocative tests on the basis of the study of protocols of clinical examinations of pregnant women, who took medical advice for their LPP (group A, n = 76), and a group of healthy pregnant women without LPP (group B, n = 25). The suggested classification reflects the modern level of knowledge about the essence of LPP and, as the knowledge improves, can be supplemented and modified. In order to improve the quality of LPP diagnosis in pregnancy, it is necessary to use at least 3-5 of the most informative clinical syndromes and provocative tests.

Известные определения и классификации пояснично-тазовой боли (ПТБ) у беременных описывают только или преимущественно локализацию боли, но не раскрывают ее сущности. В статье представлены материалы по совершенствованию клинической классификации пояснично-тазовой боли у беременных, определение диагностической ценности клинических синдромов и провокативных тестов на основании изучения протоколов клинического обследования беременных женщин, обратившихся за помощью по поводу ПТБ (гр. А, n=76), и группы здоровых беременных без ПТБ (гр. В, n=25). Предложенная клиническая классификация отражает современный уровень знаний о сущности ПТБ и по мере совершенствования знаний может быть дополнена и модифицирована. Для повышения качества диагностики ПТБ у беременных следует использовать выявление не менее 3–5 наиболее информативных клинических синдромов и провокативных тестов.

Відомі визначення і класифікації попереково-тазового болю (ПТБ) у вагітних описують тільки або переважно локалізацію болю, але не розкривають його сутності. У статті подано матеріали стосовно удосконалення клінічної класифікації попереково-тазового болю у вагітних, визначення діагностичної цінності клінічних синдромів і провокативних тестів на підставі вивчення протоколів клінічного обстеження вагітних жінок, які звернулися по допомогу з приводу ПТБ (гр.А, n=76), і групи здорових вагітних без ПТБ (гр.Б, n=25). Запропонована клінічна класифікація визначає сучасний рівень знань про сутність ПТБ і в міру вдосконалення знань може бути доповнена та модифікована. Для підвищення якості діагностики ПТБ у вагітних слід використовувати виявлення не менше 3–5 найбільш інформативних клінічних синдромів і провокативних тестів.