Localization of vascular anomalies (VA) in the urogenital region of girls is rare but clinically significant, as it may cause pain, swelling, bleeding, hygiene difficulties, as well as fertility disorders and psychological problems. Aim - to analyze the clinical course, visualization methods, and treatment of urogenital VA in girls in order to optimize diagnostic approaches and improve treatment outcomes. Materials and methods. A retrospective single-center study included 171 case histories of patients under 18 years (2015-2023). Parameters assessed: type and localization of VA, imaging data (ultrasound, magnetic resonance imaging - MRI), clinical manifestations, and treatment results. Statistical analysis was performed using R-statistics v.4.2.2; Pearson’s χ² test was applied, with p<0.05 considered significant. Results. Vascular tumors were diagnosed in 16 (9.4%) out of patients, of whom 9 (56.3%) had infantile hemangiomas of the urogenital area complicated by ulceration. Systemic β-blocker therapy was effective in all cases. Urogenital vascular malformations (VM) were diagnosed in 17 (25.4%) girls: 5 (29.4%) isolated and 12 (70.6%) extended. Excellent outcomes were achieved after radical excision (n=1), local sclerotherapy (n=2), and combined treatment (n=1). Good results were observed in 9 (52.9%) patients after staged or combined interventions, including sclerotherapy with mTOR inhibitors (n=5). A statistically significant difference in treatment efficacy was revealed depending on anomaly type (χ²=8.56; p=0.0034). Conclusions. Isolated urogenital VM account for 29.4%, which justifies MRI of the pelvis and lower extremities to assess lesion extent. When radical excision is not feasible, sclerotherapy alone or in combination with mTOR inhibitors is effective, leading to lesion reduction, pain relief, cessation of lymphorrhea, and improvement of patients’ quality of life. This study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics committee of the institution. Informed consent was obtained from all patients (parents or legal guardians). The authors declare no conflict of interest.

Локалізація судинних аномалій (СА) урогенітальної ділянки в дівчат трапляється рідко, але має суттєве клінічне значення, оскільки може спричиняти біль, набряк, кровотечу, труднощі в гігієні, а також порушення фертильності і психологічні проблеми. Мета - проаналізувати клінічний перебіг, методи візуалізації та лікування СА урогенітальної ділянки в дівчаток для оптимізації діагностичної тактики і підвищення ефективності терапії. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне одноцентрове дослідження 171 історії хвороби дітей віком до 18 років (2015-2023 рр.). Оцінено тип і локалізацію СА, дані візуалізації (ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія - МРТ), клінічні прояви і результати лікування. Статистичний аналіз виконано у R-statistics v.4.2.2 з використанням критерію Пірсона χ²; p<0,05 прийнято значущим. Результати. Судинні пухлини виявлено у 16 (9,4%) зі 171 пацієнток, з них 9 (56,3%) осіб мали інфантильні гемангіоми урогенітальної ділянки, ускладнені виразками. Системна терапія β-блокаторами була ефективною у всіх випадках. СМ урогенітальної ділянки діагностовано у 17 (25,4%) дівчат: 5 (29,4%) ізольованих, 12 (70,6%) поширених. Відмінного результату досягнуто після радикального видалення (n=1), локального склерозування (n=2) і комбінованого лікування (n=1). Добрий результат відзначено у 9 (52,9%) пацієнток після етапних або комбінованих втручань, зокрема, у разі застосування склерозування з інгібіторами mTOR (n=5). Виявлено статистично значущу різницю ефективності лікування залежно від типу патології (χ²=8,56; p=0,0034). Висновки. Ізольовані СМ урогенітальної ділянки становлять 29,4%, що обґрунтовує необхідність МРТ малого таза і нижніх кінцівок. Якщо радикальне видалення неможливе, ефективним є склерозування самостійно або в поєднанні з інгібіторами mTOR, що сприяє зменшенню ураження, полегшенню болю, припиненню лімфореї й підвищенню якості життя пацієнток. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів (батьків дітей або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.