Diabetes mellitus (DM) is one of the causes and an important risk factor for acute stroke (AS), and a stroke, in turn, is one of the causes of the development of decompensation of DM.The objective: to analyze the peculiarities of the course and treatment of AS in patients with DM and other carbohydrate metabolism disorders.Materials and methods. A retrospective analysis of the disease histories was carried out on 416 patients with AS. Patients were studied in three groups: 1) diabetic patients with AS, 2) patients with the first detected diabetes and 3) patients without diabetes.Results. In patients with diabetes, ischemic stroke was significantly prevalent (107 out of 110 patients, or 97.3%). Cases of hemorrhagic AS in these patients were isolated and practically casuistic. Patients hospitalized in the intensive care unit (ICU) had a course ranging from moderate to extremely severe (scores for NIHSS ranged from 9 to 18, with a maximum of 34 points). Neuroprotectors were intended for almost all (99.6%) patients with acute stroke, starting from 1–2 days. In some cases, 2–3 neuroprotectors were prescribed at a time. The main reason for the repeated transfer of patients to the ICU by 2–3 and 8–9 days was a violation of external breathing.Conclusions. As a result of the analysis of treatment of diabetic patients with AS, it was determined that the following directions of intensive care of these patients should be improved: 1) detection and diagnosis of diabetes and occult forms of carbohydrate metabolism disorders; 2) diagnostics, monitoring and correction of respiratory disorders; 3) infusion therapy (fluid balance, choice of solutions)

Цукровий діабет (ЦД) є однією з причин і важливим фактором ризику виникнення гострого інсульту (ГІ), а інсульт у свою чергу є однією з причин розвитку декомпенсації ЦД.Мета дослідження: проаналізувати особливості перебігу та лікування ГІ у хворих на ЦД та інші порушення вуглеводного обміну.Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 416 хворих на ГІ. Пацієнти були розподілені на три групи: 1-а група – хворі з встановленим до початку інсульту ЦД, 2-а група – хворі з уперше виявленим ЦД та 3-я група – хворі без ЦД.Результати. У хворих на ЦД значно переважали ішемічні інсульти (107 зі 110 хворих, або 97,3%). Випадки геморагічних ГІ у цих пацієнтів були поодинокими і практично казуїстичними. Хворі, госпіталізовані до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) з приводу ГІ мали перебіг від середньої тяжкості до вкрай тяжкого (бали за NIHSS коливалися у межах 9–18, з максимальними цифрами у 34 бали). Нейропротектори призначали практично усім хворим на гострий інсульт (99,6%), починаючи з 1–2-ї доби. У деяких випадках призначали по 2–3 нейропротектори одночасно. Головною причиною повторного переведення хворих до ВІТ на 2–3-ю та 8–9-у добу були порушення зовнішнього дихання.Заключення. У результаті аналізу лікування хворих на гострий інсульт за наявності цукрового діабету (ЦД) було встановлено, що потрібно вдосконалювати наступні напрямки інтенсивної терапії цих пацієнтів: 1) виявлення і діагностика ЦД та прихованих форм порушень вуглеводного обміну; 2) діагностика, моніторинг та корекція порушень дихання; 3) інфузійна терапія (баланс рідини, вибір розчинів).

Сахарный диабет (СД) является одной из причин и важным фактором риска возникновения острого инсульта (ОИ).Цель исследования: проанализировать особенности течения и лечения ОИ у пациентов с СД.Материалы и методы. Был проведен ретроспективный анализ историй болезни 416 больных ОИ. Пациенты были распределены в три группы: 1-я группа – больные с установленным до начала инсульта СД, 2-а группа – больные с впервые выявленным СД и 3-я группа – больные без СД.Результаты. У больных СД значительно преобладали ишемические инсульты (107 из 110 больных, или 97,3%). Случаи геморрагических ОИ у этих пациентов были единичными и практически казуистическими. У больных диагностировали ОИ от средней тяжести до крайне тяжелого (баллы по NIHSS колебались в пределах 9–18, с максимальными цифрами в 34 балла). Нейропротекторы предназначали практически всем (99,6%) больным с ОИ, начиная с 1–2-х суток. В некоторых случаях назначали по 2–3 нейропротектора одновременно. Главной причиной повторного перевода больных в ОИТ на 2–3-и и 8–9-е сутки были нарушения внешнего дыхания.Заключение. В результате анализа лечения пациентов с острым инсультом при коморбидном сахарном диабете (СД) было установлено, что нужно совершенствовать следующие направления ИТ этих пациентов: 1) выявление и диагностика СД и скрытых форм нарушений углеводного обмена; 2) диагностика, мониторинг и коррекция нарушений дыхания; 3) инфузионная терапия (баланс жидкости, выбор растворов).