Objective. The purpose of the article is a critical analysis of the main approaches to collective intelligence as a priority for ensuring the innovative development of enterprises and the proposals development in the context of its effective use. Methodology. The development of a theoretical and methodological approach to the study of collective intelligence should be based on the business structures practical activity, the theory of collective intelligence phenomenon of individuals and their development in innovative activities; theories of organizational and competitive advantages; motivation, creativity and innovation. General and special methods are used: dialectical cognition; deductions and inductions; generalization and scientific abstraction; synergies; morphological analysis; competence, dialectical and synergistic approaches. Results. A scientific position has been created regarding the collective intelligence effective use as a priority for ensuring the innovative development of enterprises. An analysis of collective intelligence status essence and subject, the causes, mechanisms and consequences of its formation was carried out. It is shown that in contrast to the technocratic approach, which mixes collective intelligence with concepts of artificial intelligence, neural networks, big data, etc., it can be understood from a humanistic perspective as an integral set of human consciousnesses. A new understanding of the essence of the category “collective intelligence” is proposed. The issue of collective intelligence integration with computer systems and technologies framing is considered. The author emphasizes people-centeredness, which plays an important role in the intellectual and innovative activity of economic entities. The scientific novelty. The methodological foundation of collective intelligence nature is developed. The conceptual approach to the application of collective intelligence in order to ensure the innovative development of enterprises is substantiated. Measures for the development of collective intelligence are proposed, which gives the research practical value. Practical significance of the obtained results. The results of theoretical developments and practical recommendations of the author can be used to ensure the innovative development of enterprises due to the development of enterprises collective intelligence and their network associations.

Мета. Метою статті є критичний аналіз основних підходів до колективного інтелекту як пріоритету забезпечення інноваційного розвитку підприємств та розроблення пропозицій в контексті його ефективного використання. Методика. Розвиток теоретико-методологічного підходу до дослідження колективного інтелекту має ґрунтуватися на практичній діяльності бізнес-структур, теорії феномену колективного інтелекту індивідів та їх розвитку в інноваційній діяльності; теоріях організаційних та конкурентних переваг; мотивації, креативності та інноваційності. Використано загальні і спеціальні методи: діалектичного пізнання; дедукції та індукції; узагальнення й наукової абстракції; синергетики; морфологічного аналізу; компетентнісний, діалектичний та синергічний підходи. Результати. Створено наукову позицію щодо ефективного використання колективного інтелекту як пріоритету забезпечення інноваційного розвитку підприємств. Здійснено аналіз сутності та суб’єктного статусу колективного інтелекту, причин, механізмів та наслідків його становлення. Показано, що на відміну від технократичного підходу, що змішує колективний інтелект з поняттями штучного інтелекту, нейронних мереж, великих даних тощо, його можна розуміти в гуманістичному аспекті як інтегральну сукупність людських свідомостей. Запропоноване нове розуміння сутності категорії «колективний інтелект». Розглянуто питання щодо інтегрування колективного інтелекту з комп’ютерними системами та технологіями, що обрамляють його. Автор наголошує на людиноцентризмі, який відіграє важливу роль в інтелектуальній та інноваційній діяльності суб’єктів господарювання. Наукова новизна. Розвинуто методологічне підґрунтя природи колективного інтелекту. Обґрунтовано концептуальний підхід до застосування колективного інтелекту з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємств. Запропоновано заходи щодо розвитку колективного інтелекту, що надає дослідженню практичної цінності. Практична значимість одержаних результатів. Результати теоретичних розробок та практичних рекомендацій автора можна використовувати з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємств за рахунок розвитку колективного інтелекту підприємств та їх мережевих об’єднань.