The article deals with pedagogical research on the formation of professional qualities, in particular, the culture of the future doctor, which is current, especially during the war. Only students’ practical training contributes to better assimilation of cultural norms and accumulation of professional qualities. Therefore, it is necessary to single out the relationship of a doctor in the professional activity, which has a significant impact on the efficacy of a patient’s treatment and recovery: the relationship between the doctor and the patient; the doctor’s attitude towards himself; doctor’s idea of own image of “I”; relations between doctors and colleagues (senior and junior staff); attitude towards caregivers or the patient’s family. Now let’s define key features that characterize a doctor’s ideal professional behavior: generosity and the ability to forgive, altruism, a cheerful positive attitude, the ability to set patients up for positivity, modesty regarding own achievements, an apology to patients and colleagues, the ability to relieve tension in communication with patients or colleagues, the ability to be a role model at work and beyond, and to do right things with moral motives. Also, doctor’s qualities such as assertiveness and empathy, moral reliability, confidence in decision-making are of particular importance, i.e., these qualities should be decisive in areas aimed at helping patients and those in need. Characterized qualities are the most general and integral; captivate many other positive social, individual and personal qualities, which are considered by scientists as important and in demand for future doctors in the modern world.

У статті розглянуто педагогічні дослідження щодо формування професійних якостей, зокрема культури майбутнього лікаря, яка є на часі, особливо в період війни. Лише практична підготовка студентів сприяє кращому засвоєнню культурних норм і накопиченню професійних якостей. Необхідно виокремити відносини лікаря у фаховій діяльності, котрі мають вагомий вплив на ефективність лікування і одужання пацієнта: відносини між лікарем та пацієнтом; ставлення лікаря до себе; власне уявлення про свій образ “Я”; відносини між лікарями і колегами (старшим чи молодшим персоналом); ставлення до опікунів чи родини пацієнта. Тепер визначимо ключові риси, що характеризують ідеальну професійну поведінку лікаря: великодушність і здатність вибачати, альтруїзм, життєрадісний позитивний настрій, здатність налаштовувати пацієнтів на позитив, скромність щодо власних досягнень, милосердя до хворих і колег, уміння знімати напруженість у спілкуванні з неврівноваженими й неспокійними пацієнтами чи колегами, здатність бути взірцем для наслідування у роботі й поза її межами, а також чинити правильно, керуючись моральними мотивами. Також особливої важливості набувають такі якості лікаря, як асертивність та емпатія, моральна надійність, впевненість у прийнятті рішень, тобто саме такі якості повинні бути визначальними у сферах, зорієнтованих на допомогу пацієнтам і потребуючим. Схарактеризовані якості є найбільш загальними та інтегральними, вбирають багато інших позитивних соціально й індивідуально-особистісних якостей, що розглядаються науковцями як важливі і затребувані для майбутніх лікарів у сучасному світі.