Поширення культуро-антропологічної методології на проблеми сучасного кримінального права дало можливість сформулювати нове за змістом доктринальне визначення кримінального права як узгоджену на культурологічних засадах систему соціальних воль, орієнтовану на захист цінностей соціального, матеріального і духовного характеру, які є здобутками людської культури і належать людині. Запропонований культуро-антропологічний вимір дозволив обґрунтувати доцільність визнання антроподицеї в якості парадигми сучасного кримінального права. Набула подальшого розвитку ідея періодизації генезису кримінального права з виділенням трьох якісно відмінних періодів премомодерну, модерну та постмодерну, кожний з яких виокремлюються особливою роллю людини, яку вона відіграє в культурі загалом і кримінальному праві зокрема. У статті надається відмінне від догматичного сприйняття розуміння соціальної справедливості як мети застосування кримінального права, яке в умовах домінування принципу верховенства права є більш складним явищем, ніж у традиційному розумінні відповідності між кримінальним правопорушенням і покаранням. Запропонований в роботі підхід дозволяє отримати кримінальне право нового зразка, в якому людина, незалежно від характеру участі у кримінально-правових відносинах, забезпечена низкою прав та правових можливостей щодо захисту власних, або таких, що нею представляються, інтересів. Крім того, такий підхід створює підстави для подальшого дослідження менш глобальних, але від того не менш актуальних проблем кримінального права, зокрема, забезпечення об’єктивної криміналізації, формування узгодженої системи кримінально-правових заходів як правового наслідку вчинення суспільно небезпечного діяння, співвідношення заходів впливу щодо фізичних та юридичних осіб тощо.

The spread of cultural-anthropological methodology to the problems of modern criminal law enabled to formulate a new doctrinal definition of criminal law as a culturally agreed system of social freedoms focused on protecting social, material and spiritual values that are the human culture achievements and belong to a person. The proposed cultural-anthropological dimension allowed us to substantiate the appropriateness of recognition anthropodicy as a paradigm of modern criminal law. The idea of periodization of criminal law genesis was further developed with the identification of three qualitatively different periods of premodern, modern and postmodern, each of which is distinguished by a special role played in culture in general and criminal law in particular. The article provides different understanding of social justice as the purpose of applying criminal law which is more complicated in the context of the rule of law dominance than in the traditional understanding of the compliance between crime and punishment. The proposed approach allows to obtain a new type of criminal law, in which a person, regardless of the nature of participation in criminal relations, is provided with a number of rights and legal opportunities to protect their own, or those represented by it, interests. Іn addition, it creates grounds for further study of less global, but no less relevant problems of criminal law, in particular, ensuring objective criminalization, the formation of a coherent system of criminal law measures as a legal consequence of a socially dangerous act, the ratio of measures to physical and legal persons, etc.