Weathering of thermally modified wood negatively affects both the appearance of structures and their physical-mechanical characteristics, which further determines their service life. Given this, the object of the study was the resistance of ash wood varying degrees modification to abiotic environmental factors. It was found that the color stability of thermally modified wood samples is higher compared to untreated ones. A decrease in the value of the coordinate L from 68.4 to 33.6 indicates a decrease in lightness, that is darkening of the wood. Analysis of dimensional changes revealed increased swelling for untreated wood and amounted to 7.49 %, and for modified at a temperature of 200 °С – 1.75 %. The difference in shrinkage rates is much smaller – 2.09 % for wood of group III, which is 2 times less than untreated wood. The results confirm that thermal modification makes wood cell walls more hydrophobic by eliminating hydrophilic and hydroxyl groups of hemicelluloses. A linear dependence (R2≈1) of change in the physical characteristics of wood depending on its density due to the degree of modification has been established. Analysis of mechanical properties revealed that thermal modification increases the resistance of wood to compressive across the fibers by 2 times. Therefore, a comprehensive approach to analyzing the impact of weathering on the aesthetic, physical, and mechanical properties of thermally modified wood makes it possible to identify the principles of material stability depending on the treatment schedule. The identified mechanisms of transformation of material parameters contribute to the establishment of optimal parameters of thermal modification, which improve its characteristics. This creates the prerequisites for implementing new technological solutions focused on environmental friendliness and energy efficiency in production

Вивітрювання термомодифікованої деревини негативно впливає як на зовнішній вигляд конструкцій, так і на фізико-механічні характеристики, що в подальшому визначає термін експлуатації. У зв’язку з цим об’єктом дослідження була стійкість деревини ясена різного ступеня модифікування до абіотичних факторів середовища. Встановлено, що стійкість кольору термомодифікованих зразків деревини є вищою у порівнянні з необробленими. Зменшення значення координати L від 68,4 до 33,6, свідчить про зниження показників світлості, тобто потемніння деревини. Аналіз зміни розмірів показав збільшене набрякання для необробленої деревини та становить 7,49 %, а для модифікованої за температури 200 °С – 1,75 %. Різниця показників всихання значно менша – 2,09 % для деревини ІІІ групи, що в 2 рази менше порівняно з необробленою. Отримані результати підтверджують, що термічне модифікування робить клітинні стінки деревини більш гідрофобними через усунення гідрофільних та гідроксильних груп геміцелюлоз. Встановлено лінійну залежність (R2≈1) зміни фізичних характеристик деревини залежно від її щільності обумовленої ступенем модифікування. Аналіз механічних властивостей показав, що термомодифікування підвищує в 2 рази стійкість деревини до навантажень стиску поперек волокон. Отже, комплексний підхід до аналізу впливу вивітрювання на естетичні, фізичні та механічні властивості термічномодифікованої деревини дозволяє виявити принципи стійкості матеріалу залежно від режиму обробки. Визначені механізми трансформації показників матеріалу сприяють встановленню оптимальних параметрів термічного модифікування, що покращують його характеристики. Це створює передумови для впровадження нових технологічних рішень, орієнтованих на екологічність та енергоефективність у виробництві