The article discusses the latest trends related to global transformations in the context of the introduction of a new global “place-based politics”. The author draws attention to the fact that due to the technological, demographic and migration processes that lead to large-scale urbanization and the concentration of the Earth’s population in cities, the recognition of the comfort of the city, oriented to the needs of the social and the needs of people of different ages, has become a privileged object of such a global and national policy. It is noted that urbanization and the formation of global cities – metropolises, agglomerations, etc. – leads to excessive concentration of production, uneven global settlement of territories, excessive immigration load on the centres of industrial growth, which in turn causes problems of global social inequality, which is also manifested in the hierarchy cities, and in the internal social hierarchy in cities. The author points out that social movements: New Municipalism and New Urbanism have become global social movements that embody innovations to help solve the above problems. Therefore, the purpose of the study is to determine the main proposals of new urbanism and new municipalism for the implementation of “place-based politics” in the city as a centre of innovation. The article examines the historical features of the development of both movements built on the slogans: “democracy begins where you live” and “right to the city”. The article defines the goals and principles of activity of organizations that are participants in these movements, and also examines the scientific and methodological discourse formed around the development of these movements. In particular, the author presents an interpretation of the “nature” of municipalism, analyzes three models of municipalism, according to Matthew Thompson’s typology. In the conclusions, the author points out that planning ideas and successful projects of New Urbanism promote tools for quality urban planning for the sake of people in the conditions of global reconstruction of urban networks for the purpose of deconcentration and demonopolization of resources and investments. The ideas of New Municipalism promote tools to ensure self-organization at the city level, tools of social solidarity interaction to protect human interests.

У статті розглядаються новітні тенденції, пов’язані з глобальними трансформаціями, в контексті впровадження нової глобальної «політики на основі місця». Автор звертає увагу, що через технологічні, демографічні та міграційні процеси, які призводять до масштабної урбанізації та концентрації населення Землі в містах, визнання комфортності міста, орієнтованого на соціальні потреби та потреби людей різного віку стало привілейованим об’єктом такої глобальної і національної політики. Зазначається, що урбанізація та формування глобальних міст – метрополій, агломерацій тощо – призводить до надмірної концентрації виробництв, нерівномірності глобального заселення територій, надмірної імміграційної навантаженості на центри промислового зростання, що своєю чергою зумовлює проблеми глобальної соціальної нерівності, яка проявляється і в ієрархії міст, і у внутрішній соціальній ієрархії в містах. Автор вказує, що два соціальних рухи – Новий муніципалізм та Новий урбанізм – стали глобальними соціальними рухами, які втілюють інновації для сприяння вирішенню вищевказаних проблем. Тому метою дослідження є визначення основних пропозицій нового урбанізму та нового муніципалізму для реалізації «політики на основі місця» в місті як центрі інновацій. У статті розглядаються історичні особливості розвитку обох рухів, побудованих на гаслах: «демократія починається там, де ти живеш» і «право на місто». У статті визначаються основні цілі та принципи діяльності організацій, які є учасниками цих рухів, а також розглядається науково методологічний дискурс, сформований навколо розвитку цих рухів. Зокрема, автор представляє тлумачення «природи» муніципалізму, аналізує три моделі муніципалізму, згідно з типологією Метью Томпсона. У висновках автор вказує, що ідеї планування та успішні проєкти Нового урбанізму просувають інструменти для якісного містобудування заради людини в умовах глобальної реконструкції міських мереж з метою деконцентрації та демонополізації ресурсів, інвестицій. Ідеї Нового муніципалізму просувають інструменти для забезпечення самоорганізації на рівні міст, інструменти соціальної солідарної взаємодії для захисту інтересів людини.