The long-term nature of corporate legal relations necessitates the theoretical selection of certain moments of their emergence, change and termination. The update of the corporate legislation has necessitated a review of the established positions on the moment of termination of corporate legal relations, analysis and study of the legislation and resolution of problems that arise in connection with its application. The introduction of the institution of consent in corporate legal relations necessitated a scientific rethinking of certain aspects of the mechanism of termination of corporate legal relations. The article investigates the main scientific approaches to determining the moment of termination of corporate legal relations, analyzes the moment of termination of corporate legal relations depending on the grounds for their termination. Based on four main approaches to determining the moment of termination of corporate legal relations, the positions of scientists who adhere to them are studied, changes to the current corporate legislation are analyzed, inconsistencies regarding the moment of termination of corporate legal relations are revealed. The peculiarities of the moment of termination of corporate legal relations in case of alienation of a share (part of a share) in the authorized capital of the company, exclusion of a participant from the company, its withdrawal, withdrawal, recovery from the defendant (claim from his possession) to a share (part of the share) are analyzed. Peculiarities of state registration of changes in information about a legal entity in the aspect of determining the moment of termination of corporate legal relations are determined. A position has been formed regarding the application of a separate approach to determining the moment of termination of corporate legal relations on certain grounds for termination of corporate legal relations and suggested ways to resolve existing inconsistencies in corporate law regarding certain grounds for termination of corporate legal relations.

Длительный характер корпоративных правоотношений предопределяет необходимость теоретического выделения отдельных моментов их возникновения, изменения и прекращения. Обновление корпоративного законодательства обусловило необходимость пересмотра устоявшихся позиций по отношению к моменту прекращения корпоративных правоотношений, анализа и изучения законодательства и решения проблем, возникающих в связи с его применением. Введение института согласия в корпоративных правоотношениях обусловило необходимость научного переосмысления отдельных аспектов механизма прекращения корпоративных правоотношений. В статье исследованы основные научные подходы к определению момента прекращения корпоративных правоотношений, проанализирован момент прекращения корпоративных правоотношений в зависимости от основания их прекращения. Опираясь на четыре основных подхода к определению момента прекращения корпоративных правоотношений, исследованы позиции ученых, которые их придерживаются, проанализированы изменения в действующее корпоративного законодательства, выявлены несогласованности относительно момента прекращения корпоративных правоотношений. Проанализированы особенности момента прекращения корпоративных правоотношений в случае отчуждения доли (части доли) в уставном капитале общества, исключения участника из общества, его выбытия, выхода, обращения взыскания с ответчика (истребования из его владения) на долю (часть доли) в уставном капитале общества. Определены особенности государственной регистрации изменений сведений о юридическом лице в аспекте определения момента прекращения корпоративных правоотношений. Сформирована позиция относительно применения отдельного подхода к определению момента прекращения корпоративных правоотношений по отдельным основаниям прекращения корпоративных правоотношений и предложены пути решения существующих несогласованностей в корпоративном законодательстве относительно отдельных оснований прекращения корпоративных правоотношений.

Тривалий характер корпоративних правовідносин зумовлює необхідність теоретичного виділення окремих моментів їх виникнення, зміни та припинення. Оновлення корпоративного законодавства зумовило необхідність перегляду усталених позицій стосовно моменту припинення корпоративних правовідносин, аналізу та вивчення законодавства та вирішення проблем, які виникають у зв’язку з його застосуванням. Введення інституту згоди у корпоративних правовідносинах зумовило необхідність наукового переосмислення окремих аспектів механізму припинення корпоративних правовідносин. У статті досліджено основні наукові підходи до визначення моменту припинення корпоративних правовідносин, проаналізовано момент припинення корпоративних правовідносин залежно від підстави їх припинення. Спираючись на чотири основних підходи до визначення моменту припинення корпоративних правовідносин, досліджено позиції вчених, які їх дотримуються, проаналізовано зміни до чинного корпоративного законодавства, виявлено неузгодженості щодо моменту припинення корпоративних правовідносин. Проаналізовано особливості моменту припинення корпоративних правовідносин у разі відчуження частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, виключення учасника з товариства, його вибуття, виходу, звернення стягнення з відповідача (витребування з його володіння) на частку (частину частки) у статутному капіталі товариства. Визначено особливості державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу в аспекті визначення моменту припинення корпоративних правовідносин. Сформовано позицію стосовно застосування окремого підходу до визначення моменту припинення корпоративних правовідносин щодо окремих підстав припинення корпоративних правовідносин та запропоновано шляхи вирішення існуючих неузгодженостей у корпоративному законодавстві стосовно окремих підстав припинення корпоративних правовідносин.