This article studies the process of oligomer synthesis based on sodium polysulfide, hydrolyzed ED-20 epoxy resin and 1,1,2-trichloroethane. The reaction mechanism, synthesis conditions and physicochemical properties of the product are analyzed. Based on the results of scientific research, the dependence of the oligomer formation process on temperature, reaction time, and reagent concentration was determined. UV-spectral analysis of the obtained sodium polysulfide oligomer (UV-Vis spectrometer range 350–800 nm, maximum reflectance – 67.02 %, light absorption – 323 nm), IR spectra, elemental analysis were conducted. The electron density surface (ESP) of the synthesized oligomer based on sodium polysulfide, hydrolyzed ED-20, and 1,1,2-trichloroethane optimized at the B3LYP/6-31G(d) level is presented in the GAUSSIAN 16 program. The stability, physicochemical properties, and functional capabilities of the synthesized oligomers indicate that they have high prospects for industrial production processes, especially for the preparation of hermetic materials, coatings, and composites, as well as for the creation of new materials in scientific research.

У статті досліджений процес синтезу олігомеру на основі полісульфіду натрію, гідролізованої епоксидної смоли ЕД-20 та 1,1,2-трихлороетану. Проаналізований механізм реакції, умови синтезу та фізико-хімічні властивості продукту. За результатами наукових досліджень встановлена залежність процесу утворення олігомеру від температури, часу реакції та концентрації реагентів. Проведений УФ-спектральний аналіз отриманого олігомеру полісульфіду натрію (діапазон УФ-спектрометра 350–800 нм, максимальне відбивання – 67.02 %, світлопоглинання – 323 нм), отримані ІЧ-спектри, елементний аналіз. Поверхню електронної густини (ESP) синтезованого олігомеру на основі полісульфіду натрію, гідролізованого ЕД-20 та 1,1,2-трихлоретаном, оптимізовано на рівні B3LYP/6-31G(d), представлено в програмі GAUSSIAN 16. Стабільність, фізико-хімічні властивості та функціональні можливості синтезованих олігомерів свідчать про їх високу перспективність для промислового виробництва, особливо для одержання герметичних матеріалів, покриттів і композитів, а також для створення нових матеріалів у наукових дослідженнях.