The article is devoted to the conceptual analysis of the manipulative effects of laughing culture in the communicative strategies of conquest and production of trust, taking into account the new technological possibilities of the modern information society and the dominance of mass communications. Given the ambivalence and versatility of laughter, the mechanisms available in the laughing culture as exposing manipulations and their derivation are studied, actualizing in general the issue of cognitive security and the formation of critical thinking in the context of modern media culture. Uncritical trust is considered as the main condition of effective manipulative influence, which promotes weakening or minimization of protective barriers by activating the necessary emotions, relying on authority, solidarity identity, conformal sense of social community, value similarity, etc. These factors are largely present in laughs communications that, through the combination of emotional and intellectual influence, demonstrate a powerful potential for energy dissipation, the removal of opposition and inequalities, meaning reformatting, creating temporary comic-ironic world picture in which the line between reality and its interpretation, simulation and profanity is being erased.It is stated that it is the mere presence of elements of imitation reality, stereotyping, semantic disguise, emotional contamination, synchronization and social integration that provides mediated pressure on consciousness and behavior. In terms of the analysis of the phenomenon of mоckumentary (falsified quasi-documentary cinema) as a genre modification of laughing culture, media vulnerability markers are identified in the context of analyzing the manipulative effects of information simulations in modern media realities. At the same time, it is noted that due to the realization of an explicit comic effect, a lazy culture lays the foundations of critical thinking, overcoming stereotyping and excessive trust. Attention is drawn to the effect of interpretive coercion inherent in laughter culture, which reveals wide opportunities for activating controlled emotional reactions and the production of the necessary meanings by fragmentation and semantic distortion of information, given psychosocial responses, and regulatory scenarios of social interactions. The article states that laughter in its many varieties becomes an effective tool of communicative influence on the human psyche, realizing perlocutive effects in interactive, expressive, meaningconstructive aspects.

Статья посвящена концептуальному анализу манипуляционных эффектов смеховой культуры в коммуникативных стратегиях завоевания и формирования доверия, учитывая новые технологические возможности современного информационного общества и распространения массовых коммуникаций. С учетом амбивалентности и универсальности смеха исследуются имеющиеся в смеховой культуре механизмы как разоблачения манипуляций, так и их порождения, актуализируя в целом вопрос когнитивной безопасности и формирования критического мышления в условиях современной медиакультуры. В качестве главного условия эффективного манипуляционного воздействия рассматривается некритическое доверие, что способствует ослаблению или минимизации защитных барьеров путем активизации нужных эмоций, полагания на авторитет, солидарной идентичности, конформного чувства социальной общности, ценностного сходства и т.п.Делается вывод, что смех в его многочисленных разновидностях становится действенным инструментом коммуникативного воздействия на психику человека, реализуя перлокутивные эффекты в интерактивном, экспрессивном, смысло-конструктивном аспектах. Путем объединения эмоционального и интеллектуального воздействия смеховые коммуникации демонстрируют мощный потенциал энергетической разрядки, снятия оппозиций и несоизмеримостей, смыслового переформатирования, создавая временную комично-ироническую картину мира, в которой стирается грань между реальностью и ее интерпретацией, симуляцией, профанацией.

Стаття присвячена концептуальному аналізу маніпулятивних ефектів сміхової культури в комунікативних стратегіях завоювання та продукування довіри, зважаючи на нові технологічні можливості сучасного інформаційного суспільства та засилля масових комунікацій. З урахуванням амбівалентності та універсальності сміху досліджуються наявні в сміховій культурі механізми як викриття маніпуляцій, так і їх породження, актуалізуючи загалом питання когнітивної безпеки та формування критичного мислення в умовах сучасної медіакультури. В якості головної умови ефективного маніпулятивного впливу розглядається некритична довіра, що сприяє послабленню або мінімізації захисних бар’єрів шляхом активізації потрібних емоцій, покладання на авторитет, солідарної ідентичності, конформного чуття соціальної спільності, ціннісної схожості тощо.Висновується, що сміх у його численних різновидах стає дієвим інструментом комунікативного впливу на психіку людини, реалізуючи перлокутивні ефекти у інтерактивному, експресивному, сенсо-конструктивному аспектах. Шляхом поєднання емоційного та інтелектуального впливу сміхові комунікації виявляють потужний потенціал енергетичної розрядки, зняття опозицій та неспівмірностей, смислового переформатування, створюючи тимчасову комічно-іронічну картину світу, в якій стирається межа між реальністю та її інтерпретацією, симуляцією, профанацією.