Актуальність. Результати клінічних та епідеміологічних досліджень останніх років свідчать, що зубощелепні патології поширені серед осіб різного віку та статі. Деформації зубних рядів і прикусу часто супроводжуються змінами в структурі і якості кісткової тканини щелеп. Метою нашого дослідження стало вивчення співвідношення показників щільності кісткової тканини щелеп у осіб зрілого віку та особливостей їх змін на тлі різних видів стоматологічної патології. Методи. В процесі виконання дослідження опрацьовано 100 серій анонімізованих радіовізіограм щелеп осіб зрілого віку (22-35 років),. Вибірку сформовано методом рандомізації. До її складу увійшло 45 чоловіків та 55 жінок. Радіовізіограми опрацьовано на апараті для дентальної радіовізіографії фірми Siemens з програмним забезпеченням TrophyRadiology, При опрацюванні радіовізіограм застосовували програму для виміру щільності твердих тканин. Одиниця виміру щільності тканин – умовна одиниця сірості (УОС). Щільність кісткової тканини визначали в ділянці різцевих сегментів та в ділянці сегментів великих кутніх зубів. Результати та підсумок. Проведений аналіз рандомізованої вибірки серій радіовізіограм дав змогу встановити частоту різних видів стоматологічної патології серед чоловіків та жінок зрілого віку. Зокрема, з’ясовано частоту виявлення різних видів прикусу серед осіб даної вікової групи. Серед осіб зрілого віку ортогнатичний прикус виявлено лише у 31% обстежених (27% серед чоловіків та 34% серед жінок). Ортогнатичний прикус має найбільшу частоту зустрічання серед обстежених жінок; в групі обстежених чоловіків найбільшу частоту– 33% має перехресний прикус. Різні виді адентії виявлено у 66% обстежених, скученість зубів у 17%, дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба у 8 %, захворювання тканин пародонта у 9 %. У 21% обстежених для виправлення дефектів прикусу та положення зубів встановлено брекети. Аналіз щільності кісткової тканини коміркових ділянок щелеп засвідчив подібне співвідношення досліджуваного показника у чоловіків та жінок. У всіх досліджуваних ділянках щільність кісткової тканини у чоловіків є вищою, ніж у жінок; щільність кісткової тканини на рівні сегментів великих кутніх зубів є вищою, ніж на рівні різцевих сегментів, а щільність кісткової тканини досліджуваних ділянок нижньої щелепи є вищою, ніж верхньої. Встановлено характерні особливості змін якості кісткової тканини коміркових ділянок щелеп на тлі різних видів прикусу, локалізованих чи генералізованих патологічних процесів щелепно-лицевої ділянки та їх корекції брекетами. У пацієнтів з різними видами зубощелепних аномалій встановлено тенденцію до зменшення показників щільності кісткової тканини, що засвідчує зниження її якості. Корекція зубних рядів та шляхом застосування брекетів супроводжується неістотним зниженням щільності кісткової тканини коміркових ділянок обох щелеп в межах 3-5%.

Relevance. Recent clinical and epidemiological studies show that dentoalveolar pathologies are widespread across different ages and sexes. Deformations of dental arches and occlusion are often accompanied by alterations in the structure and quality of jaw‑bone tissue. The aim of our study was to evaluate bone‑tissue density parameters of the jaws in adults and their changes against different types of dental pathology. Methods. One hundred anonymised series of jaw radiovisiograms of adults aged 22–35 years were analysed. The sample was formed by randomisation and comprised 45 men and 55 women. Radiovisiograms were obtained with a Siemens dental radiovisiography unit using TrophyRadiology software. A density‑measurement program was used; the unit of density was the relative grey scale unit (GSU). Bone‑tissue density was assessed in the incisor segments and in the segments of the large molar teeth. Results and conclusion. Analysis of the randomised radiovisiogram series allowed us to establish the prevalence of different dental pathologies among men and women of mature age, in particular the frequency of various occlusion types. Orthognathic occlusion was detected in only 31 % of subjects (27 % of men, 34 % of women). Orthognathic occlusion was most common among women, whereas crossbite had the highest frequency (33 %) among men. Various kinds of edentulism were found in 66 % of subjects, crowding in 17 %, temporomandibular joint dysfunction in 8 %, and periodontal disease in 9 %. Braces had been applied in 21 % of subjects to correct occlusal and tooth‑alignment defects. Analysis of bone‑density in alveolar segments showed similar ratios in men and women. In all assessed areas bone‑density values in men were higher than in women; density at the molar segments was higher than at the incisor segments; density of the lower‑jaw areas exceeded that of the upper jaw. Characteristic changes in bone‑tissue quality of alveolar segments were identified in association with different occlusion types, localised or generalised maxillofacial pathologies, and brace correction. Patients with various dentoalveolar anomalies exhibited a tendency towards reduced bone‑density indices, indicating lower quality bone. Correction with braces was accompanied by a minor decrease in bone density of both jaws’ alveolar segments by 3–5 %.